Однак останнім часом у Києві почали з’являтися місця, де можна в комфортних людських умовах здійснити церемонію книжкових оглядин та придбання уподобаного. Де немає розмежування між споживачем та продукцією — ні фізичного у вигляді дерев’яного прилавку, ні психологічного, ще більш важкого та нівелюючого саме бажання «продиратися» до книжки. Де на голову не падає дощ, в очі не б’є вітер, а під ногами не хлюпотять калюжі... Одним з перших був магазин «Дніпро», згодом «Орфей», потім щойно оновлене «Сяйво», й зовсім на днях книжковий відділ у новітніх торгових печерах «Метроленду» поблизу Бессарабки... І хай там трохи більші ціни, ніж на базарах, я впевнений, що любителі затишку підуть саме туди, а не, скажімо, на Петрівку. Інша справа — розмаїття пропозицій чи необхідність простої студентської економії. Однак, якщо покопати глибше, більшість грошей людство витрачає саме на комфорт. До того ж, з розширенням бізнесу ці недоліки зникнуть «як роса на сонці».
До похвального списку цивілізованих книгарень додалася й книжкова кав’ярня «Бабуїн». Власне існує вона не з учора, але днями там відкрився ще один, як на мене найважливіший відділ. До тисяч англо- та російськомовних книжок, додалася секція української книжки, що розрахована на широку «культурно стурбовану громадськість». Безумовний плюс — це можливість детально ознайомитися з книжками, а потім, наморщивши чоло, з розумним виглядом покласти їх назад. Організатори проекту (компанія Magna Carta) запевняють, що це «звички цивілізованого бібліофіла з нью- йоркського Мангетена чи паризького Картьє Латен». Як би там не було, але це дійсно зручно і приємно. Правда, у гарячих рекламних поривах господарі поспішили сповістити відвідувачів про «найпрезентативніший відділ» української книжки, що доволі спірно, однак вибір дійсно непоганий. Також надаються до сумніву «демократичні ціни на каву та пиво», однак якщо порівнювати з Мангетеном чи Картьє Латен — це правда.
Максимально стиснута роль ведучого презентації належала Юрію Макарову, який зауважив, що «це перше місце в Києві, де мої мрії (як бібліофіла. — Авт. ) здійснилися». Почесним гостем відкриття української книжкової секції був відомий сучасний художник, більш знаний у нас як стьобовий драматург- неформал, Лесь Подерв’янський. В розрахунок організаторів вечірки, очевидно, входило за допомогою епатажного гостя привернути якнайбільше уваги та здобутися на резонанс. Однак я вбачаю тут ще й неабиякий символізм — українське почало звучати рясною ненормативною лексикою, впевнено, весело і зухвало. Окреме задоволення можна було отримати, спостерігаючи за обличчями статечних гостей, запрошених на презентацію... Маестро, тримаючись за власну книжку «Герой нашого часу», високохудожньо декламував соціально-футуристичний хардкор у вигляді чотирьох п’єс. Гості насміялися до сліз.
Власне «українська стіна», що так поспішно названа найпрезентативнішою, складається з книжок провідних національних видавництв останніх років. Тут присутні як зовсім новітні видання, так і актуальні зразки середини 90-х і вище. Серед присутніх: достойна добірка сучасних українських авторів від львівської «Кальварії» (Подерв’янський виходив саме там), багата перекладна бібліотечка від «Основ», які минулоріч також оприлюднили дуже гарний подарунковий «Кобзар», пристойна перекладна «біла серія» від видавництва «Дух і Літера», окремий яскравий стенд від лідера дитячої літератури «А-БА-БА-ГА- ЛА-МА-ГИ», майже весь П. Загребельний та В. Шевчук від «Фоліо», 15-томна «Україна крізь віки» від «Альтернатив», 32-томний «Літопис УПА», бестселер «Європа. Історія» Нормана Дейвіса, ґрунтовні «Нариси з історії дипломатії України», презентативні фоліанти від «Мистецтва», є трохи словників тощо. Ціни — від 2 гривень за міні-покетбук з поетичними відвертостями Оксани Забужко до майже 300 гр. за повнокольорове двокнижжя «Все про Україну». Столичні сноби отримали давно омріяне місце та можливість вибору — книжки збільшили свої шанси бути прочитаними чи принаймні потрапити до приватних бібліотек.
