А от як привернути увагу і як знайти ключ до читача, знає видавництво «Факт» та його головний редактор Леонід Фінкельштейн, що вже трохи більше як рiк опікуються літературним проектом «Текст+Контекст». Проведена у вівторок в рамках Днів науки Києво-Могилянської академії зустріч із авторами-упорядниками книжок проекту засвідчила: чи то роман, повість, чи то збірка есеїв або поезій у «контексті» з цікавими коментарями, не зашореними ідеологічно перед- і післямовами, написаними найкращими фахівцями з цих «текстів» (часом відомих, а часом — зовсім ні), таки мають право на осучаснене перечитування. І дуже добре, що саме співробітники «Факту» стали піонерами старого-нового жанру (чомусь постійно виникають асоціації з іще радянською академічною серією «Литературные памятники»). Тим більше це важливо, бо левову частку серії «Текст+Контекст» складають твори класичної української літератури. Нагадаємо, що в своєму інтерв’ю «Дню» (див. №195, 2002 р.) Леонід Фінкельштейн наголосив: «Образ класичної української літератури треба було (і я впевнений в цьому) робити заново».
Розмаїття епох, тем і постатей в серії просто вражають. Хоча є одна спільна риса — це вершини красного письменства з власним дискурсом у літературознавстві. Вибачте, але дуже мало наших сучасників — «діючих» літераторів, які мають цю не «піарівську», а справжню, важливу для «Факту», складову в своїй творчості. Видана наприкiнцi 2001 року книжка «Здолавши півшляху життя земного...: «Божественна комедія» Данте та її українське відлуння» (упорядник Максим Стріха) наводить своєрідний місток від предтечі Відродження до наших часів. Автору-перекладачу вдалося таки прочитати очима сучасника вулканічного за темпераментом італійця й проштудіювати величезну купу «контексту», що за 700 років накопичився, а також знайти українські сюжети «навколо Данте».
«Факт» в 2002 році видав ще шість книжок серiї. «На рахунку» професора НаУКМА Віри Агеєвої «Лісова пісня» Лесі Українки та її інтерпретації», «Три долі: Марко Вовчок в українській, російській та французькій літературі» (на думку В.Агеєвої, «Марко Вовчок — це авторка надзвичайно цікавої психологічної прози, але вона, перш за все, не борець проти кріпацької неволі, а геніальна прозаїк, цікава жінка, яка багато до чого спричинилася в українській літературі, і не лише до появи цікавих романів, підписаних іменем Марко Вовчок, але й цікавих романів з геніальними сучасниками її»), «Дон Жуан у світовому контексті» (так, саме цей відомий в історії та ще більшою мірою в літературі Дон Хуан Австрiйський, герой Лепанто, приборкувач маврів і жінок...).
Ще один професор НаУКМА Володимир Панченко, до речі, постійний автор «Дня», причетний до двох книжок серії сезону 2002 р. Це «Патетичний фрегат: роман Юрія Яновського «Майстер корабля» як літературна містифікація» (на погляд В.Панченка, це один із найцікавіших романів 20-х років ХХ століття; але це лукавий твір, і його можна читати як неоромантичний, а між тим і як мемуари про Одесу 20-х років...», де читач впізнає і самого Юрія Яновського, і Олександра Довженка...), «Дзеркало: драматична поема Лесі України «Оргія» і роман Володимира Винниченка «Хочу» (ці два твори безумовно пов’язані між собою — в чому й інтрига). Поетеса і журналістка Людмила Таран «ллє воду на млин» фемінізму. Тож прихильникам цього руху вельми цікавим буде побачення з книжкою «Жінка як текст: Емма Андієвська, Соломія Павличко, Оксана Забужко: фрагменти творчості й контексти».
І все ж головною подією презентації серії стала поява, буквально «свіженьких», ще «вогких» трьох книжок. Знову порадує читача Максим Стріха власними перекладами — «Улюблені англійські вірші та навколо них», як і невтомна Віра Агеєва, що стала дослідницею творчості легендарного модерніста 30—50 х років, критика, есеїста,людини, що співпрацювала з МГБ — «Проза про життя інших. Юрій Косач: тексти, інтерпретації, коментарі». Й нарешті, дебют поета і журналіста Івана Андрусяка. Тема дещо незвична («Мандрівник і риболов. Природа в творчості Володимира Свідзінського й Максима Рильського»), але ж, як відзначив упорядник: «Нікуди нам не дітися від природи». Нарешті ще про одну новинку, яка вийде друком буквально за кілька тижнів. Володимир Панченко дослідив дуже цікаву тему: «Капрійські сюжети». «Італійська проза» Михайла Коцюбинського та Володимира Винниченка». В цій книжці кілька сюжетних планів і любовні історії (але ж не будемо ламати інтригу) — як-не-як, сонце півдня...
«День» 2002 року співпрацював з «Фактом», в якому була видана перша наша книга – збірка історичних етюдів «Україна Incognita», підготовлена до 6 ої річниці«Дня». Наближається й 6 та річниця «Факту». Ми бажаємо видавництву, що принципово залишається такою собі «кішкою, що гуляє сама по собі», та має цілком раціональне бачення проблем національного книговидання, таки йти в потрібному напрямку. Ринок книжок потребує мудрих «текстів», а до них i не менш актуальних «контекстів».
