Зранку під Верховною Радою з’явилось... маленьке імпровізоване кладовище. Вітер шарпає натягнені на дерев’яні хрести футболки з написами: «Соня, 7 місяців», «Степан, 50 років», «Юля, 32 роки» — це ніби надгробки тим, хто помер через недбальство медиків або нестачу коштів на лікування, і водночас — пам’ятник медичному популізму. Так активісти нагадали народним депутатам, у яких закінчується сесійний період, що медична реформа вже не може чекати.
«Є в Конституції України 49-та стаття, яка стверджує, що медицина у нас безплатна. Але ж ми знаємо, що це неправда, — каже Ольга СТЕФАНИШИНА, виконавчий директор благодійного фонду «Пацієнти України». — За даними дослідження «(БЕЗ)платна медицина», 97% українців ніколи не отримували ліків державним коштом, усе оплачували самі. Майже половина відкладає лікування, бо не має коштів».
Покращити ситуацію має реформа галузі, суть якої зводиться до трьох принципів. По-перше, гроші йтимуть не на рахунок медичного закладу, а за пацієнтом, який сам обиратиме лікаря та клініку для отримання кваліфікованої послуги. Це надасть можливість медикам, які приймають більше пацієнтів та ефективніше з ними працюють, отримувати вищі зарплати. По-друге, всі українці матимуть рівний доступ до медичних послуг, незалежно від соціального статусу і доходу. По-третє, держава оплачуватиме кожному гарантований пакет медпослуг — звернення до сімейного лікаря, невідкладну та паліативну допомогу, а також пологи. За спеціалізовану консультацію та діагностику пацієнти сплачуватимуть за чітко визначеними тарифами, єдиними для лікарень усіх типів і форм власності. Крім того, людина та держава можуть ділити вартість лікування між собою.
В. о. міністра охорони здоров’я Уляна СУПРУН каже, що депутати хочуть скасувати таку співоплату і залишити тільки «зелений» (безплатний, гарантований) і «червоний» (платний) списки послуг. На думку очільниці МОЗ, держава не має грошей, щоб оплачувати всі медичні послуги, проте за рахунок співоплати бюджетними коштами можна покрити значно більше запитів від громадян. «Це як в енергетиці, — пояснює Уляна Супрун. — Ті, хто може сплачувати за тепло- та електроенергію, роблять це самі, а тим, хто не може, держава допомагає субсидіями, пільгами та цільовими програмами. Люди вже зараз платять за все, але неофіційно. Тому ми хочемо запровадити прозорі й чіткі тарифи на кожну послугу, які прописані законно та є однаковими для всіх, а не визначаються лікарем з огляду на ваш матеріальний стан».
Щоб запустити реформу, депутати мають ухвалити законопроекти №6327 та №6604. Перший, основний, уже ухвалили в першому читанні. Другий стосується змін до Бюджетного кодексу. До головного запропонували понад 800 правок, які опрацьовували в профільному комітеті парламенту спільно з представниками міністерства. Активісти побоюються, що депутати «виплеснуть» суть реформи з такою кількістю коректив або й узагалі провалять її, прикриваючись гаслами про збереження безплатної медицини в Україні. Громадські організації раніше звинувачували голову комітету ВР з питань охорони здоров’я Ольгу Богомолець у саботажі й вимагали її відсторонення. Проте робота над законопроектом триває, і у вівторок-середу комітет мусить дати свій висновок по ньому — без цього текст не допустять до голосування в сесійній залі.
«Сподіваємося, що цього тижня спільними зусиллями дотиснемо і проголосуємо, попри те, що, за словами апарату, порядок денний перенасичено. Найкраще було б зробити це в середу, адже у четвер — голосування стосовно депутатської недоторканності, і деякі можуть зробити колегам сюрприз», — коментує народний депутат Ганна ГОПКО. Вона, до речі, пообіцяла активістам передати спікерові парламенту Андрію Парубію їхнє звернення щодо термінового розгляду законопроектів по реформі.
Середа або четвер — останній термін, щоб проголосувати реформаторські закони. Формування бюджету на наступний рік завершується в середині вересня. Тож без ухвалення відповідної нормативно-правової бази МОЗ не встигне вирахувати і закласти у бюджет показники, необхідні для трансформації первинної ланки медичної допомоги та початку змін у вторинній і третинній ланках. За умови вчасно проголосованих законів оновлена система охорони здоров’я має всі шанси запрацювати з 1 січня 2018 року. Якщо депутати підуть на канікули, залишивши це питання на наступну сесію, очікувати старту реформи доведеться щонайменше рік, до формування наступного бюджету.
