Нижче наводимо кілька витягів із книг папи Іоанна Павла
II «Дар і Таємниця», «Переступити поріг надії», енцикліки «Віра і розум»
та кількох його висловлювань. Вони дадуть читачеві певне уявлення про пошуки
Папою істини, про його намагання примирити віру й сучасну науку, які століттями
ворогували, а також про ставлення Іоанна Павла II до проблеми єдності християнських
церков.
Віра і Наука. «Люди чекають від різних релігій відповідей
на сокровенні таємниці людського буття, які в усі часи глибоко тривожать
людей. Що таке людина, який сенс і яка мета нашого життя, що таке добро
і що таке гріх, звідки беруться страждання і яка їхня мета, де шлях до
справжнього щастя, що таке смерть, суд і кара після смерті. І зрештою,
що є остання й невимовна таємниця, яка оточує наше буття, — звідки ми прийшли
і куди прямуємо ... Ці запитання знаходимо в Біблії, У Ведах, у Конфуція
і Лао-Цзи, у словах Будди, у поемах Гомера, в давньогрецьких трагедіях
і філософських творах. А все через те, що людина самим серцем завжди відчуває
необхідність зрозуміти сенс життя».
«Сучасне життя, сучасна наука та філософія дуже часто наводять
людину на думку: «Чи є ще сенс запитувати: «Який сенс має життя?»
«...Церква глибоко впевнена, що віра й розум підтримують
одне одного, що кожна сторона впливає на іншу в процесі взаємної критики,
а це як очищає, так і стимулює обидві сторони продовжувати пошуки більш
глибокого розуміння світу.»
«Вчені добре розуміють, що пошуки істини, навіть тоді,
коли вони торкаються конечної реальності, ніколи не закінчуються, а завжди
вказують на щось вище, ніж безпосередній об'єкт вивчення, вказують на шляхи,
що ведуть до Містерії»
«Я звертаюся до філософів із закликом більш повно досліджувати
виміри правди, добра й краси, до яких Бог дав нам доступ ...»
«Філософська думка часто є єдиним шляхом порозуміння і
діалогу з тими, хто не поділяє нашу віру.»
«Нехай філософи завжди шукають правду і будуть завжди свідомі
добра, яке міститься в істині.»
«Правда і свобода або існують разом або разом гинуть»
Екуменізм. «Наша Церква відкрита для діалогу з усіма
іншими християнами, з прихильниками позахристиянських релігій, а також
із людьми доброї волі.»
«...Те, що нас єднає, є набагато більше того, що нас ділить
... Адже всі ми віримо в того самого Христа, і віра ця є, у принципі, спадщиною
семи Вселенських соборів першого тисячоліття. Отже, існують підстави для
діалогу (між конфесіями).»
«... Для людського пізнання й діяння характерна певна діалектика...
Тож треба, щоб людський рід доходив до єдності через багатогранність, щоб
учився бути єдиною Церквою в плюралізмі форм мислення та діяльності, культур
і цивілізацій»
Про Україну. Цієї весни на зустрічі з католицькими
єпископами України Папа закликав католицьких єпископів підтримувати стосунки
з усіма християнськими церквами і сказав: «Нехай складна релігійна ситуація
у вашій країні не перешкодить пошукові шляхів до діалогу, взаєморозуміння,
а також — наскільки це можливо — до конкретної співпраці».
Минулого літа, на зустрічі з відомими західними інтелектуалами
у резиденції Кастель Гондольфо Папа торкнувся теми України: «Україна
повинна бути незалежною. ... Це, однак, означає важливі наслідки для Росії,
адже без України Росія не може бути супердержавою ... Росія, взагалі, є
вельми складною проблемою з тої причини, що росіяни звикли жити під тиском
диктаторського режиму».
Тексти є перекладами з англійської та польської мов,
зробленими Надією Попач та Кларою Гудзик.
