Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Шовківництво «зняло погони»...

У Криму відроджується призабута галузь
4 березня, 2008 - 00:00
ЗАВДЯКИ ЦЬОМУ МАЛЕНЬКОМУ МЕТЕЛИКОВІ ЖІНКИ НОСЯТЬ ШОВКОВІ СУКНІ / ФОТО АВТОРА

Крим і південь материкової України — зона унікального сільського господарства. Тут культивуються не лише такі суто південні культури як цитрусові, тропічні садові культури, виноград, але й унікальні для українського землеробства зернові та технічні культури — рис, тютюн, бавовна, ефіроолійні рослини. Крім того, Крим наприкінці минулого сторіччя славився і як центр високоякісного шовківництва.

Ця галузь досягла найбільшого розвитку тут у 80 х:до 1991 року шовківниками Криму щорічно вирощувалося до 70 тонн коконів, вироблялося до 500 кілограмів грени шовковичного шовкопряда і понад 20 тонн шовкосировини постачалося на розмотку на Запорізьку шовкомотальну фабрику. Виробництвом коконів займалися переважно в степових районах, де сільське господарство було багатогалузевим — у Джанкойському, Бєлогорському, Красногвардійському, Кіровському, Нижнєгорському, Сімферопольському, Сакському, Бахчисарайському. На головному підприємстві виробничого об’єднання «Кримшовк» була в достатньому обсязі добра кормова база... До 70% шовкової сировини вироблялося сільськогосподарськими підприємствами, але займалися цим і приватні господарі — вони постачали третину коконів.

Звичайно, бурхливий розвиток шовкового виробництва в Радянському Союзі — за умови, що населення не сильно й балували виробами зі справжнього українського шовку, і навіть певну секретність цього підприємства було легко пояснити. Шовківництво мало статус стратегічної галузі. Крім того, що мала частина шовку йшла на підприємства легкої промисловості для виробництва натуральних тканин, військово-промисловий комплекс Радянського Союзу отримував матеріал для виробництва парашутів, вибухових речовин, медична промисловість для виробництва хірургічної нитки. Кримський шовк широко застосовувався в космічній галузі при виготовленні парашутів для тих же спускових апаратів, і так далі. Тому на всіх етапах розвитку аж до 1990 року шовківницька галузь Криму дотувалася державою. Надбавки для товаровиробників у галузі з державного бюджету доходили до 60% до рівня закупівельних цін.

Проте з 1990 року державне дотування було припинене, галузь відразу стала збитковою як для виробників сировини, так і для переробних підприємств. Виробництво продукції — коконів і грени — значно скоротилося, а державне підприємство «Кримшовк» зазнало значних збитків. І тепер основним виробником коконів у Криму є населення, якому Кримське агропромислове підприємство «Кримшовк» реалізує гусінь шовковичного шовкопряда для вирощування коконів у домашніх умовах.

Разом із тим, минулий рік також виявився не урожайним для шовківників. Через те, що температура повітря влітку в Криму досягала 40 градусів (оптимальна для вирощування коконів становить 25—27 градусів), а також була недостатньою кормова база, на півострові не лише не вирощено достатню кількість шовкових коконів, але спалахнули хвороби, які призвели до масової загибелі гусені шовковичного шовкопряда. І Сімферопольський гренажний завод через відсутність племінної гусені припинив виробництво грени шовкопряда.

Разом із тим, досі потенціал кримського шовківництва зберігається високим. «Кримшовк» має можливість зараз залучати для вигодовування гусені сільгосппідприємства всіх форм власності та населення Криму, і виробляти за рік до 5 тонн племінних коконів, а поступово обсяги виробництва коконів може бути доведено до 50 тонн на рік. Продукцію може бути реалізовано як в Україні, так і за її межами. У зв’язку з цим Рада міністрів Криму прийняла ухвалу відродити галузь.

— Кримським шовківникам додає оптимізму той факт, що в Україні розроблено державну програму відродження шовківництва, — сказав «Дню» міністр аграрної політики АРК Павло Акімов. — У цій програмі Криму відводиться найбільш помітна роль, тому ми вважаємо, що відродження українського шовківництва за нових економічних умов і вже для нових завдань цілком реальне.

Рада міністрів Криму зобов’язала міністерство і державні районні адміністрації практично заново створити галузь. Крим має відновити та реконструювати те, що залишилося з колишніх часів 400 гектарів шовковичних насаджень, насадити понад 100 гектарів нових шовковичних плантацій, для чого господарства мають придбати понад 420 тисяч сіянців. У галузі вже цього року буде зайнято 340 осіб. Працюватиме 1,7 кілограма гусені, причому кожен грам «черв’ячків» спроможний зробити понад 4 кілограми коконів. 2008 року міністерство планує зробити 6,8 тонни коконів шовковичного шовкопряда.

— Для ритмічної роботи галузі ми вже розробили програму відродження шовківництва для кожного регіону Криму, — розповів «Дню» міністр АПК Криму Павло Акімов. — Ми маємо також налагодити проведення інкубації гусені, селекційно-племінну роботу з шовковичним шовкопрядом, провести протиепізоотичні заходи, щоб навіть за умов жаркого кримського літа не допустити загибелі гусені, вести моніторинг. Це дуже перспективний вид аграрного бізнесу і галузь швидко зростатиме.

Микита КАСЬЯНЕНКО, Сімферополь
Газета: 
Рубрика: