Iз нового року МОЗ повністю перегляне свою політику щодо державних закупівель. Йдеться про конкурсні торги, які періодично проводить міністерство, щоб визначити, на його думку, найдостойнішого постачальника необхідних препаратів або обладнання. Новаторство, зі слів голови тендерного комітету, заступника міністра охорони здоров’я Володимира Загороднього, полягатиме в строках. Раніше, наприклад, конкурс не починали до затвердження державного бюджету та цільових програм. Поки ж «утрясалася» платоспроможність міністерства, призначали й проводили торги — безпосередньо поставки могли початися не раніше листопада — грудня. Звісна річ, такий механізм далеко не завжди влаштовував пацієнтів. І ось тепер МОЗ заявляє, що все буде інакше. Інформація від регіонів зібрана, — потреби зрозумілі. Іншими словами, вже ніщо не перешкоджає тому, щоб уже в першому кварталі 2005-го інсуліни, протитуберкульозні препарати й вакцини потрапили до тих, хто їх потребує. Сьогодні міністерство вже почало процедуру торгів й одразу після прийняття Закону про держбюджет, як планується, назвуть їх переможців.
На скликаній із цього приводу прес-конференції представники тендерного комітету, звісно, не могли не поділитися своїми успіхами. На їхню думку, протягом останніх років зріс обсяг і, відповідно, кількість тендерних заявок. Торги стали відкритими, кошти виділяють вчасно і повністю. Усе це дозволило цього року, крім медикаментів, закупити обладнання для лікувальних закладів на суму понад 157 мільйонів гривень. Уперше були закуплені найсучасніші томографи, системи магнітно-резонансної діагностики, обігріву новонароджених тощо. На думку В. Загороднього торги, які проводить МОЗ, відрізняються ще й демократичністю. Про це свідчить кількість скарг на їх організацію. За 10 місяців цього року із загальної кількості процедур (478) було оскаржено всього 68. Та й то Господарський суд визнав, що всі торги були проведені згідно із законодавством.
Утім, заради справедливості, слід сказати, що навколотендерні питання цього року дедалі більше асоціювалися зі скандалами. Досить пригадати історію з Глобальним фондом із боротьби з ВІЛ/СНІД. Конфлікт із цією міжнародною організацією-донором виник унаслідок різних поглядів на закупівлю препаратів антиретровірусної терапії. Як потім пояснювали в МОЗ, фонд настійно рекомендував закуповувати препарати в певної структури. Але проведений в Україні тендер виявив іншого переможця, закупівля препаратів у якого зекономила б 1,5 мільйона доларів. Саме цей факт і спричинив різкі висловлювання правління Глобального фонду на адресу міністерства.
Але якщо в цій історії споживачі ліків не постраждали, то в іншій, — пов’язаній із онкопрепаратами, — наслідків уникнути не вдалося. Нагадаємо, що одна зі структур подала позов на міністерство, мотивуючи це тим, що торги не відповідали законодавству. Поки тривав судовий розгляд (він, до речі, закінчився на користь МОЗ), у лікарнях закінчилися безкоштовні онкопрепарати. У них мали потреби ні багато ні мало 800 тисяч українців.
А незадовго до цього інциденту була заява Генпрокуратури. У ній зазначалося, що в МОЗ зафіксовані випадки, коли тендерні пропозиції надавали одночасно щодо однакових препаратів, одного виробника та з незначною різницею в ціні. За наявністю в переможців тендерів обігових коштів від 10 до 150 млн. гривень за підсумками роботи за рік вони чомусь звітували як неприбуткові або збиткові. Фінансове становище учасників торгів тендерний комітет МОЗ грунтовно вивчати не брався. Більш того, він не тільки допускав до участі, а й чомусь визнавав переможцями збиткові та збанкрутілі підприємства.
Словом, попри очевидний прогрес у плані закупівель і торгів, «скелет у шафі» в цьому питанні МОЗ усе ж таки має. «Міністерство ніколи не мало стільки ресурсів. Тому контролюючі структури цілком праві в тому, що проявляють до нас підвищену цікавість», — заявив голова тендерного комітету. Більш того, на думку В. Загороднього, хоч як парадоксально, але скандали — це для міністерства своєрідна школа, яка вчить бути відповідальнішим.
Є й ще один плюс. Як зі сміхом зазначив у розмові з «Днем» В. Загородній, «звичайно, неприємно, що ми не могли порозумітися з Глобальним фондом. Але зате до цього в Україні ще ніколи так багато не говорили про проблему ВІЛ/СНІД».
