У Харкові підбили підсумки однієї з найяскравіших українських арт-подій — міжнародного екологічного трієнале 4 Блок. Було названо переможців і підбито підсумки двотижневих майстер-класів, лекцій, експозицій. Візуальний вибух цього року став не лише культурним дійством, але навіть більш соціальним, говорять організатори.
Такої кількості яскравих робіт (близько тисячі) відразу на декількох майданчиках не бачили найбільші арт-галереї світу, запевняють члени зоряного журі з Чехії, Польщі, Японії, Німеччини, України та Росії. Квіти лотосів на воді, як руки потопаючих, які тягнуться по допомогу, люди з сокирами замість тіл, тварини, які мстять людині за своє винищення, вавілонська вежа у вигляді черепа з дев’ятьма колами пекла — теми екології Землі, Людини і Культури тісно переплелися в роботах-переможцях. Так само, як і в житті — ми всі залежимо один від одного і можливості вести діалог і зберегти Землю, пояснюють організатори.
Вибір гран-прі свідчить — актуальні події в Україні, жахи війни на Донбасі стали домінантною нотою фестивалю, соціальна тематика вийшла за рамки екологічної, за час експозицій з’явилася додаткова антивоєнна номінація. Так, спеціальний приз отримав плакат «Donbass Symphony», з дівчинкою, яка плаче, в навушниках із танків. Його автор — харків’янка Ольга Мальцева, народилася в Донецьку. Гран-прі дістався вишиванкам з піксельними бойовиками «ДНР», які збивають Боїнг, сіють смерть серед традиційних українських квітів і птахів. У переможниці Бели Логачової зв’язок із Донецьком не лише емоційний — там мешкають її батьки, яким нікуди тікати від бойових дій. Бела говорить — спочатку її малюнки стали реакцією на раптовість війни і виникали буквально за зведеннями новин: «У нас завжди був мир, були вишиванки, орнаменти, птахи. І раптом — війна. Хто на неї чекав? І я зробила такий орнамент, коли з квітів виїжджають танки. Перші малюнки робила на рівні стьобу, на рівні художнього протесту. Я сподіваюся, що цими орнаментами я витісняю зло». Голова журі Марія Норазян поділилася планами «вивести антивоєнні плакати на вулицю», аби донести їх до більшого числа людей.
«Це абсолютно світовий рівень за якістю і рівнем робіт, і за порядком денним, — упевнений член журі чех Пітер Банков, який приїхав на трієнале з Нью-Йорка. — Відкриттям для всіх стали представлені українські дизайнери. Не є таємницею, що ще 20 років тому було складно говорити про існування українського плакатного дизайну. Цього року можна стверджувати, що існує український плакатний дизайн, який сформувався містичним чином за декілька останніх років. Звичайно, тут завжди існувала висока культура. І зараз, силою обставин люди відчули внутрішню потребу продемонструвати цю високу культуру. Скажімо, Росія не схильна до візуальної культури, і це справляє жахливе враження, ніби вона сліпа. А тут усі побачили, як в України розплющилися очі!»
Петро Банков, засновник часопису про дизайн «КАК», упевнений — наявність доброго дизайну це перша ознака, що країна стає нормальною, це маркер статусу і стану справ у країні, чим вища культура, тим вищий дизайн і добробут. Тому експозиції трієнале 4-й Блок стали для експертів мистецтва знаком того, що в Україні з’явилося європейське суспільство. Ще один член журі, академік графічного дизайну і член Alliance Graphique International росіянин Андрій Логвин розповідає, що основним враженням трієнале для нього стала реакція відвідувачів: «Мене потрясло, як молоді хлопці обговорюють цю виставку, намагаються зрозуміти, що їм показують. Єдине, що викликає жаль, що в такої події світового рівня немає підтримки від міської влади, від держави. Це має бути подією державного масштабу, коли влада розуміє потребу нормальної комунікації і робить із цього свято, народне гуляння, як це відбувається, наприклад, у місті Шомон, у Франції».
