Борис Березовський, співвласник «першої кнопки» російського телебачення заявив про намір віддати свій пакет акцій (49 відсотків) телекомпанії ГРТ журналістам та іншим представникам творчої інтелігенції, як у понеділок повідомили російські медії. За інформацією радіостанції «Эхо Москвы», частину акцій буде передано генеральному директорові ГРТ Констянтину Ернсту, Сергію Доренкові і топ-менеджеру Березовського Ігорю Шабдурасулову. Останній зазначив, що решта акцій може перейти в управління і деяким несподіваним фігурам із кола журналістів. Утім, це стане відомо лише наступного тижня.
Своє рішення Березовський обгрунтував у відкритому листі під назвою «Про свободу слова і акції ГРТ» до президента Росії Володимира Путіна, заявивши, що не підкориться диктату. У листі, який опублікували деякі російські газети, російський олігарх зізнався, що минулого тижня високопоставлений чиновник кремлівської адміністрації поставив йому ультиматум: передати упродовж двох тижнів в управління державі контрольований ним пакет акцій, або ж відправитися вслід за Гусинським. Останньому, як відомо, довелося деякий час перебувати у Бутирській в’язниці, а потім — шукати притулку на Гібралтарі. Березовський вважає, що причиною ультиматиму є невдоволення Путіна тим, як ГРТ висвітлювало події, пов’язані з аварією підводного човна «Курськ». Таємничий співрозмовник відверто заявив олігарху, що президент хоче сам управляти ГРТ.
Після фактичної висилки Гусинського з країни і переходу НТВ під контроль «Газпрому» (читай держави), як вважає Березовський, ГРТ залишився єдиним національним каналом, який ще не повністю залежить від держави. Відтак оліхарг, який допоміг Володимиру Путіну прийти до влади, заявив президентові: «Якщо я прийму ультиматум, в Росії припиниться телеінформація, її замінить телепропаганда, контрольована Вашими радниками».
Співвласник «першої кнопки» наголосив, що попри всі недоліки та проблеми, характерні для Росії, одним із найважливіших досягнень було те, що мільйони людей перестало боятися влади, яка стала певною мірою підзвітною народові. За словами Березовського, це стало можливим, у першу чергу, завдяки незалежним від влади ЗМІ. Він застерігає Путіна, що поставивши ЗМІ під адміністративно-силовий контроль, той поверне в наше життя страх. «Ми знову станемо боятися управдома», — наголошує Березовський і просить президента «зупинитися поки не пізно і не випускати із пляшки джина безмежної влади, яка спустошувала нашу країну понад сімдесят років. Ви з ним не справитися. Він загубить і країну і Вас».
Кремль позитивно відгукнувся на рішення Березовського передати акції ГРТ журналістам і творчій інтелігенції, повідомило «Эхо Москвы». Водночас високопоставлене джерело в адміністрації президента зазначило, що Березовський був «обтяжений» акціями ГРТ і шукав виходу: спочатку пропонував ці акції державі, потім брав свої слова назад.
Російська інтелігенція по-різному сприйняла заяву Березовського. Телеведучий ГРТ Володимир Познер вважає, що це серйозний крок із його боку. На думку Олексія Митрофанова із думського комітету по геополітиці, це пропагандистський крок. І насправді журналістам ніяких акцій не дадуть. Лідер фракції СПС Борис Нємцов заявив, що сам би підписався під листом Березовського. Він, вважає Нємцов, заторкнув тему, яка визначатиме долю Росії на найближчі роки — свободи телебачення і взагалі електронних ЗМІ. «Складається враження, що влада хоче поставити телебачення під тотальний контроль. І це вже є керована демократія. Оточення президента переконалось, що головне не реальність, а віртуальна реальність, тобто, те, що показують по телебаченню», — заявив Нємцов.
Суперечки, які тривають довкола російської першої кнопки, матимуть вплив і на Україну: адже багато хто надає перевагу ГРТ над «Першим Національним» хоча б із огляду на професійний рівень програм. ГРТ, зникнувши з української «першої кнопки», все одно поширюється по всій країні. Тема віртуальної телереальності та обмеженої демократії не виглядає надто вже далекою від українських реалій.
Захід поки що на баталії Березовського з Кремлем практично не реагував. Можливо, там просто ще не прорахували, чи дійсно «час олігархів» у Росії закінчується. А тим більше — що приходить йому на зміну. Не виключено, що «відлучення від влади» Березовського розцінюється за океаном як позитив.
