У неділю в Берліні пройдуть позачергові вибори до міського сенату. За їх підсумками цілком може виявитися, що вперше з 1989 об’єднаним Берліном керуватимуть й колишні комуністи. Результати опитувань свідчать, що Соціал-демократичній партії Німеччини (СПН) буде нелегко отримати в міському парламенті більшість без запрошення до коаліції екс- комуністів з ПДС (Партія демократичного соціалізму). Популярність соціалістів після об’єднання Німеччини була дуже низькою, однак зараз їхні позиції, особливо у східній частині міста досить високі. Після початку антитерористичної операції США та Великобританії в Афганістані рейтинг ПДС зміцнився ще на кілька процентів, бо ПДС була єдиною партією, яка протестувала проти воєнної акції. Вибори до міського парламенту одночасно й дадуть відповідь на питання — хто буде мером столиці Німеччини. Оскільки прямих виборів мера не передбачено.
За даними одного з останніх опитувань громадської думки, проведеного інститутом Форса, за СПН готові віддати голоси 35 відсотків берлінців, за їхніх конкурентів з Християнсько-демократичного союзу — 26 відсотків. Рейтинг ПДС досягає 18 відсотків, Партії зелених — 9 відсотків.
Найбільші шанси отримати пост мера за підсумками виборів — у Клауса Воверайта, кандидата від СПН та чинного мера перехідного уряду Берліна. Воверайт вже заявив, що він не виключає співпраці з ПДС в тому разі, якщо коаліція із Зеленими не дасть більшості у міському парламенті. Існує імовірність блокування соціал-демократів із Зеленими і Партією свободних демократів — але гарантії отримання цією коаліцією твердої більшості немає.
Кандидат від ПДС Грегор Гізі, що користується значною популярністю, практично не має шансів стати мером, оскільки якщо його партія увійде до міського уряду, мером буде представник старшого партнера — соціал-демократів.
Не дуже великі шанси на крісло мера Берліна й у представника ХДС Франка Штеффеля. Його популярність різко знизилася після того, як він публічно заявив, що найкрасивішим містом Німеччини вважає Мюнхен, а не Берлін. Штеффель останнім часом став об’єктом серйозної критики і за недружнє ставлення до іноземців.
Проведення позачергових виборів у Берліні пов’язане з грандіозним фінансовим скандалом на початку року, коли містом керували християнські демократи. Банк «Берлін Гіп», найбільший у берлінському банківському союзі, надав цілий ряд незабезпечених кредитів. Одночасно Християнсько-демократичний союз отримував чималі грошові внески, в одному випадку сума становила 40 тисяч марок. Голова контрольної ради банківського союзу Клаус-Рюдигер Ландовськи, керівник фракції ХДС у міському парламенті та близький друг колишнього мера, був змушений піти у відставку. Коаліція соціал-демократів і християнських демократів у міському парламенті розпалася, у Берліні було створено перехідний уряд.
Тепер, за підсумками розслідування, місто Берлін має відшкодувати банківському союзу загальний дефіцит, який становить аж 8 млрд. марок. Християнські демократи безуспішно намагалися перешкодити публікації звіту парламентської слідчої комісії, що розслідувала справу про фінансові махінації. Документ все ж таки було відправлено у мас- медіа. СПН категорично виключила можливість блокування з ХДС.
За словами знаменитого німецького артиста кабаре Харальда Шмідта, раніше «спочатку приходили комуністи, а потім банкрутство. Сьогодні ж спочатку буде банкрутство, а потім прийдуть комуністи».
Кандидат у мери Берліна від СПН Воверайт не визнає відповідальності своєї партії за фінансові афери. Мером він ще не став, але труднощі для нього вже почалися. Для відшкодування банківських втрат внаслідок афер колишнього міського уряду йому, можливо, доведеться піти на звільнення 15 тисяч муніципальних службовців. Профспілки вже заявили про початок кампанії опору цьому можливому рішенню. Проте, вважається, що Воверайт уміє знаходити нестандартні шляхи вирішення проблем. Крім усього іншого, він чесно оголосив на з’їзді своєї партії про власну нестандартну сексуальну орієнтацію, що не позначилося на його популярності.
