Кожного російського візитера в Україні сьогодні очікують з особливою зацікавленістю. Вже очевидно, що російська економічна та фінансова криза — явище зовсім не локальне, рятуватися від неї доведеться всім і вже тому пошук рецептів — процес досить захоплюючий. Однак візити керівників російського парламенту переконують у іншому: представники депутатського корпусу сусідньої держави живуть у якійсь іншій країні. Не в Росії. З якимись зовсім іншими проблемами. Не російськими. Є така держава — Червонопрапорна Дума. Зі своїми уявленнями про політику, економіку, кордони... Рівень життя росіян поступово знижується — голова Думи Геннадій Селезньов пропонує надрукувати гроші й цим папером розплатитися з міжнародними фінансовими організаціями. І ще один рецепт боротьби з кризою — інтеграція. Селезньов під час свого скандального приїзду до Києва, а тепер і його заступник Сергій Бабурін пропонують нам приєднатися... До чого тільки? Міфічного російсько-білоруського союзу, який допоміг зміцнити владу одного з найбільших невдах у економіці — білоруського президента Олександра Лукашенка? Митного союзу чотирьох (а тепер уже, здається, п’яти), який зажив у Європі слави завдяки неконтрольованим наркошляхам і який самі учасники розкритиковують із більшою наполегливістю, ніж ті, хто до нього не приєднався? Просто до Росії, уряд якої вже четвертий місяць не може вирішити, що робити з цією триклятою економікою — йому ще наших проблем бракувало?..
Усього цього глибоко симпатичний мені пан Бабурін не помічав, не помічає й помічати не буде. Останній романтик імперії, яка згнила, він не бажає побачити, що «радянський «Титанік» на дні історичного океану й не існує техніки, яка дозволила б підняти нагору цю незграбну споруду. Він досі відчуває себе пасажиром, а може, й капітаном могутнього пароплава: легкий вітерець, велич ходи, задоволена публіка, майорить червоний прапор, портрет Володимира Ілліча в рубці... Врешті-решт у кожного свої мрії... Я вже не запитую, до чого тут політика, до чого тут Україна або ж наші двосторонні відносини.
Я запитую: до чого тут Росія?
№241 16.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
