Європейське турне молодого американського президента Барака Обами підтверджує стару істину, хай там хто є главою Білого дому, він завжди відстоюватиме інтереси Сполучених Штатів. Напевно, після першого виходу американського президента в Європу багато хто починає відчувати розчарування щодо зовнішньої політики Вашингтона. Особливо ті, хто розраховував, що Обама більше прислухатиметься до думки європейців. У Кремлі також, напевно, починають приходити в себе після ейфорії, викликаної заявами США про «перезавантаження» відносин із Росією.
Дійсно, Обама, як і заявляв під час виборчої програми, на практиці робить більший упор на консультації з союзниками або партнерами. Разом із тим він жодним чином не поступається американськими інтересами. Однак подібним чином діяла адміністрація Джорджа Буша-молодшого в останні два роки перебування при владі.
Показовими щодо цього є дії Обами на саміті «Групи двадцяти» (G20) і перша зустріч із російським президентом Дмитром Медведєвим. У Лондоні американському президенту вдалося провести свою ідею про стимулювання зростання світової економіки, одночасно він пішов на компроміс, погодившись на пропозиції Франції та Німеччини про жорсткіше регулювання хедж-фондів. В обмін на це лідери країн «двадцятки» домовилися додатково інвестувати в економіку з держбюджетів у загальній складності трлн.
Подібним чином президенту США вдалося на ювілейному саміті організації Північноатлантичного договору домогтися згоди з боку європейських союзників із НАТО відправити додатково війська в Афганістан. Зокрема, додаткове з’єднання складатиметься з трьох тисяч осіб, куди ввійдуть 900 британських солдат, 600 — із Німеччини, 600 — з Іспанії. Вони забезпечуватимуть безпеку під час намічених у цьому році виборів. Крім цього, ще від 1400 до 2000 військовослужбовців будуть задіяні в 70 підрозділах по 20—40 осіб, сформованих для навчання афганської армії. Крім того, на саміті НАТО в Страсбурзі була досягнута домовленість краще забезпечити підготовку афганської армії й поліцейських.
Зі свого боку, американському президенту вдалося переконати Туреччину підтримати запропоновану Францією та Німеччиною кандидатуру датського прем’єр-міністра Андерса фог Расмуссена на посаду генерального секретаря НАТО. Варто зауважити, що нинішня адміністрація, як і попередня, виступає на підтримку членства Туреччини в Європейському Союзі. Виступаючи на саміті ЄС—США, Обама заявив, що членство Туреччини в ЄС стало б важливим сигналом ісламському світу.
Разом із тим, незважаючи на заяви про «перезавантаження» відносин, позиція Вашингтона стосовно Москви залишається фактично незмінною. Це продемонстрував у ході європейського турне американський президент. На спільній прес-конференції із президентом Франції Ніколя Саркозі у французькому Страсбурзі Обама заявив, що відносини Альянсу з Росією не можуть розвиватися так само, як до операції російських військ у районі Південної Осетії та Абхазії. Американський президент нагадав, що завжди виступав проти дій Москви на Кавказі, назвавши їх «вторгненням у Грузію». «На мій погляд, незважаючи на великі зусилля президента Саркозі, спрямовані на досягнення перемир’я, ми так і не побачили стабілізації цієї ситуації, — зауважив президент США. — Ми кажемо Росії: ми готові до співробітництва, але ми не можемо повернутися до колишнього стану справ».
Примітно, що після проведеного в Страсбурзі саміту НАТО 28 країн-членів Альянсу прийняли комюніке, в одному з пунктів якого НАТО закликає Росію до виконання договору про припинення вогню, до відкликання рішення про визнання незалежності сепаратистських регіонів і виведення військ з окупованих територій Грузії. «Альянс критикує рішення Росії про визнання незалежності Абхазії та Південної Осетії, і закликає Росію переглянути рішення, що суперечить цінностям і принципам Ради НАТО—Росія, ОБСЄ, Ради безпеки Європи та ООН», — говориться в комюніке НАТО. Альянс також закликав Росію негайно повернутися до дотримання Договору про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ).
Разом із тим на ювілейному саміті НАТО підтвердило намір прийняти до своїх лав Україну та Грузію після того, як ці країни відповідатимуть стандартам Північноатлантичного альянсу. Також Альянс пообіцяв надавати Києву й Тбілісі всіляку допомогу для проведення політичних та економічних реформ, необхідних для відповідності стандартам НАТО. Як зазначається в комюніке, Альянс також вітає очікуване посилення Бюро з інформації та зв’язків із НАТО в Києві та Тбілісі.
Незважаючи на те, що лідери Північноатлантичного альянсу погодилися відновити роботу Ради Росії—НАТО, російській стороні не дуже сподобалася тональність підсумкового документу саміту НАТО. Це визнав учора постійний представник РФ при Північноатлантичному альянсі Дмитро Рогозін, який заявив, що майбутні переговори в рамках Ради Росія—НАТО «проходитимуть дуже жорстко».
Фактично з американського погляду «перезавантаження» відносин із російською стороною стосується лише спільних дій зі скорочення ядерного роззброєння. З ініціативою зупинити поширення ядерної зброї президент США виступив перед початком саміту з лідерами ЄС у Празі. «Навіть з урахуванням того, що холодна війна закінчена, поширення ядерної зброї або крадіжка матеріалів для її виготовлення можуть призвести до знищення будь-якого міста на планеті», — зауважив президент США. За словами Обами, США готові й збираються взяти на себе роль лідера в боротьбі проти поширення ядерної зброї. «Я не настільки наївний, щоб думати, що ця мета буде досягнута швидко. Можливо, цього не трапиться навіть поки я живий», — сказав президент США, зауваживши, що бездіяльність усе одно залишається гіршим варіантом.
У той же час, незважаючи на активні заперечення Росії, Обама підтвердив намір продовжити реалізацію американського плану системи протиракетної оборони (ПРО) в центральній Європі, зазначивши, що загроза з боку Ірану залишається реальною. В офіційній Празі заяву Обами сприйняли як підтвердження того, «що система ПРО необхідна, або стане необхідною рано чи пізно». Проте американський президент зауважив, що необхідність у такій системі відпаде, якщо Іран відмовиться від розробки ядерної зброї та балістичних ракет.
Примітно, що виступ Обами відбувся через годину після того, як, незважаючи на засудження світової громадськості, Північна Корея запустила ракету. Обама знову засудив запуск ракети Пхеньяном, назвавши його дії провокаційними і які ще більше ізолюють КНДР від інших країн.
Проте, мабуть, єдина істотна відмінність зовнішньої політики Обами від його попередника полягає в тому, що нова адміністрація США більш активно підключається до ініціатив європейців із боротьби з кліматичними змінами.
Як зазначив після саміту ЄС—США голова Комісії ЄС Жозе Мануель Баррозу, енергетична безпека, глобальні кліматичні зміни і сприяння торгівельному розвитку були в центрі уваги учасників саміту Європейського Союзу та США. Зокрема, підкреслив він, позиції Євросоюзу та США щодо протидії кліматичним змінам стають усе ближчими.
