Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Про нас

17 вересня, 2003 - 00:00

Суперечки стосовно пропонованого договору про економічний союз із Росією загрожують розколоти кабінет Президента Кучми. Три прозахідні міністри (міністр економіки Валерій Хорошковський, юстиції — Олександр Лавринович та закордонних справ — Костянтин Грищенко) заявляють, що угода може негативно позначитися на зв’язках із Європейським Союзом. На запитання FT, чи піде він у відставку, якщо угоду про створення єдиного економічного простору з Росією, Білоруссю та Казахстаном буде підписано й ратифіковано, Валерій Хорошковський відповів, що зачекає і подивиться, як її виконуватимуть і як на неї відреагують члени ЄС. Якщо документ буде підписано і потім його положення втілюватимуть у життя на регіональному рівні, створення єдиного економічного простору стане найсерйознішою спробою знову «зшити» колишній Радянський Союз.

«The Financial Times», 16 вересня 2003

Інтеграція України у європейські структури — таке складається враження — зупинилася на півдорозі. Угода про партнерство і співпрацю з ЄС, яку підписали у 1995 році та яка набула чинності тільки у 1998 році, практично не додала нового імпульсу діалоговi між Брюсселем і Україною. Уряд у Києві тривалий час наполягав на статусі асоційованого члена і визнанні права на вступ до ЄС, А Брюссель, навпаки, — на всеосяжному виконанні угоди про партнерство. У тому, що справа вперед майже не просунулася, не можна винуватити тільки відсутність інтересу зі сторони ЄС. Леонід Кучма, який править Україною з 1994 року, висловлював своє визнання Європі здебільшого тільки у недільних промовах. Авторитетний київський тижневик «Дзеркало тижня» підрахував, що протягом останніх трьох років Україна понад двадцять разів порушувала положення угоди про партнерство з ЄС. Останній уряд на чолі з Віктором Ющенком, який усерйоз взявся за реформи, Кучма відправив у квітні 2001 року в відставку...

«Berliner Zeitung» 12 вересня 2003

Російсько-українську або, що те саме, українсько-російську полеміку вже два століття ведуть із радикально крайніх позицій, причому найбільше сторони-суперечники уникають зійтися «посередині», де тільки і можна знайти істину. Партія великоросійських патріотів усе ХIХ століття не сходила з тези: нiякої України не було і нема, це — випадково відколена частина Русі, де живе симпатичний співучий народ, який розмовляє одним із наріч загальноросійської мови. Партія «професійних українців» (вислів належить Леоніду Кучмі) відповідала у тому самому дусі: а зате ваша Росія-матушка походить від усякого наброду, який понесло з неньки-України до ваших північних ведмежих куточків... У кінці ХХ століття в Україні знайшлися автори, які доводили походження українського народу від етрусків і навіть крутіше — від жителів Атлантиди, отже, родоначальника української історії Михайла Грушевського, який опускав українську старовину не далі за антів, вважайте, відкинули. Наші ортодокси у боргу не заишаються: у Санкт-Петербурзі вийшло дослідження двох авторів, які стверджують, що російському народу вже 18 мільйонів років. Ось як далеко може заманити полеміка про Атлантиду, з якою, виявляється, потонули перші українці!

«Российская газета», 16 вересня 2003

Газета: 
Рубрика: