Причому американці вдалися до такого кроку в односторонньому порядку, попри заперечення ООН. Представники останньої стверджують, що Вашингтон упродовж 13 років із запізненням сплачував свої внески. За підрахунками ООН, США винні $1,69 млрд., що становить 60 відсотків боргу організації, до складу якої входять 185 країн. Отже, цілком обгрунтованими є скарги високопосадових чиновників ООН, які заявляють, що їм важко сплачувати рахунки ООН. Звісно, при скороченні внеску США цій організації стане складніше оплачувати миротворчі операції і проводити власні програми. Сенатор Пол Сартонес, який голосував проти цього законопроекту, заявив, що США не мають права встановлювати вимоги щодо виплати прострочених рахунків. І взагалі, це неприпустимо, що найбагатша країна є найбільшим боржником ООН.
Зі свого боку Вашингтон заявляє, що борг США становить $1 млрд. Переговори між США й ООН з цього приводу триватимуть. Після ухвалення цього закону Конгресом Вашингтон розпочне переговори зі спеціальним комітетом ООН, який щороку визначає внесок кожної країни-члена ООН.
Водночас інформаційні агенції вважають, що цей законопроект є плодом компромісу між держсекретарем США Мадлен Олбрайт і лідерами Сенату. Зокрема, Олбрайт погодилася скоротити внесок США, а голова сенатського комітету з закордонних справ Джессі Гелмс відмовився від амбітних реформ ООН. Сенатор Род Грамс назвав у понеділок ООН бюрократичним кублом і заявив, що без внутрішніх реформ «ООН впаде під власною вагою».
Хоч би як там не було, але голосування сенаторів засвідчило, що на них вплинуло нещодавнє застереження генсека Організації Коффі Аннана, який заявив: якщо США не виплатять цього року $250 млн., то втратять право голосу в Генеральній Асамблеї. Але ж це був би сором на весь світ.
