Учора до 95-річчя Соборності України у Київській центральній бібліотеці для дітей ім. Т. Шевченка відбулася читацька конференція «Горнусь до тебе, Україно, як син до матері горнусь. За тебе, рідна і єдина, щодня я Богові молюсь». Її організатори запросили головного редактора «Дня» Ларису Івшину прочитати лекцію та представити проекти «Дня» учасникам конференції — десятикласникам київського фізико-математичного ліцею № 142 — лекцію.
Перед початком зустрічі Лариса Івшина запропонувала присутнім вшанувати хвилиною мовчання пам’ять про тих, хто загинув під час протесту на вул. Грушевського.
ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»
«Мені здається, що молодь, школярі сьогодні часто мислять прогресивніше й цікавіше за дорослих, — зауважила Лариса ІВШИНА на початку конференції. — Шкода, що спотворений інформаційний простір не дає можливості почути їхні голоси. Історія Української революції 1917—1921-х містить вельми багато попереджень для наших політиків. На жаль, більшість з них не знають історичного контексту й тому нездатні їх розгледіти. Сьогодні точиться боротьба за місце України в історії. — Без знання свого правдивого минулого ви не зможете бути не лише політиком, а й повноцінним громадянином».
ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»
Учасники заходу намагались осмислити значення Акта Злуки УНР і ЗУНР для історії України, обговорили книжки з Бібліотеки «Дня» й поділилися думками щодо останніх подій у країні.
«Наша бібліотека намагається стежити за всіма подіями, що відбуваються у державі, — зазначила завідувачка відділу обслуговування учнів 5—10 класів Соломія ЕНГИБАРЯН. — День Соборності і Свободи України ми відзначаємо щороку. Особливо актуальною ця тема є в умовах сьогоднішньої соціально-політичної ситуації. Саме тому для розмови з молодим поколінням ми вирішили запросити головного редактора «Дня» — людину, якій доля України щиро «болить» й для якої вона завжди була пріоритетом у професійній діяльності. Ми знаємо, що підручники з історії постійно змінюються залежно від того, хто перебуває при владі. Годі й говорити про те, що історія України в радянські часи й історія України сьогодні — це зовсім різні дисципліни! Сьогодні бібліотека може запропонувати школярам значно більше, ніж підручник. Ми намагаємося ознайомлювати їх з усіма книжковими новинками на цю тему й у силу своїх можливостей сприяти патріотичному вихованню молоді. На щастя, зараз ми спостерігаємо за новою хвилею інтересу до історії України серед дітей та підлітків. Цікаво, що особливою популярністю користується класика українського історичного роману: Іван Багряний, Павло Загребельний тощо. Думаю, така зацікавленість спричинена не лише тим, про що їм розповідають у школі — має значення також виховання, родинні традиції, навіть казки, на яких виросла кожна конкретна дитина».
За традицією конференція супроводжувалась відкриттям книжкової виставки, спрямованої на популяризацію фонду бібліотеки. Цього разу її назва — «Україна Incognita» (за аналогією з першою книжкою із серії Бібліотеки «Дня»). Виставка складається з двох частин: у першій — історичні, документальні й науково-пізнавальні видання про історію України початку ХХ століття; у другій — книжці з Бібліотеки «Дня», які також представлені у фонді бібліотеки.
«22 січня 1919 року об’єдналися дві українські держави й хоча більшовицький режим незабаром захопив країну, ця подія мала велике символічне значення, оскільки вона продемонструвала, що український народ єдиний, — розповідає учень десятого класу Микола ТРАЛО. — Хтось розумний сказав, що для історії властиво повторюватись й тому нам необхідно її знати, щоб не ставати щоразу на ті ж самі граблі. Крім того, вважаю, що історія допомагає навчитись любити свою країну й виховати в людині національну гордість».
«На жаль, політики сьогодні часто спекулюють на питаннях історії та цілісності країни, – зітхає Дар’я БАЛАБАНОВА. – Але ми єдиний народ й осмислення історії, зокрема й пам’ять про події 22 січня 1919 року повинні допомогти нам знайти спільні цінності й не піддаватися на такі провокації. У цьому контексті Бібліотека «Дня» може бути гарним помічником. Зізнаюсь, мене дуже непокоять останні події в країні й хоча я не беру участь в акціях протесту, вважаю, що правда сьогодні на боці народу. Якби щось подібне відбувалось у Європі, влада уже давно пішла б у відставку».
