Президент підписав Земельний кодекс
Президент України Леонід Кучма підписав учора Земельний кодекс, повідомив агентству Інтерфакс-Україна прес-секретар Президента Ігор Сторожук. За його словами, закон набирає чинності з 1 січня 2002 року. Земельний кодекс передбачає передачу землі у приватну власність. У період з 2005 до 2010 року можна буде продавати одній людині не більше 100 га земель сільськогосподарського призначення. Крім того, земля не може передаватися у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам. Глава держави, схваливши раніше цей документ, разом з тим заявив про свою незгоду зі встановленим мораторієм на купівлю-продаж землі до 2005 року.
Новий міністр оборони потребує політичної підтримки
Призначенням новим главою військового відомства генерала армії Володимира Шкідченка кадрові зміни в силових структурах не завершилися. Того ж дня головою Держкомітету в справах охорони Державного кордону було призначено Миколу Литвина, який раніше командував Внутрішніми військами МВС України. Президент звільнив від виконання цих обов’язків Бориса Алексєєнка «у зв’язку з досягненням граничного віку перебування на військовій службі». Звільнено з посади голови Державної митної служби країни і Юрія Соловкова — у зв’язку з переходом на іншу роботу. Нагадаємо, що крісло під Ю. Соловковим хиталося ще в часи «касетного скандалу», однак тоді екс-главі Держкоммитниці вдалося в ньому всидіти. Коментуючи указ глави держави про призначення В. Шкідченка, голова Комітету ВР з питань національної безпеки та оборони Борис Андресюк зауважив, що новий міністр оборони «справиться з посадою» і що перспектива швидкого реформування Збройних сил «цілком реальна». «В. Шкідченко — грамотний генерал, грамотний штабіст, єдино новою для нього буде політична діяльність і політичне забезпечення діяльності Міноборони та Збройних сил», — сказав Б. Андресюк. При цьому Борис Андресюк підкреслив, що зі Шкідченком у членів профільного парламентського комітету «склалися гарні стосунки в плані законодавчого забезпечення діяльності Міноборони». «Ми дуже плідно працювали та працюємо під час підготовки багатьох законів», — додав він. Поліпшення ситуації у вітчизняних Збройних силах прогнозує й президент Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова Анатолій Гриценко. Експерт також називає важливим чинником «тверду повсякденну підтримку» з боку Леоніда Кучми, без якого, за його словами, не можна буде «ні прийняти потрібні законопроекти, ні забезпечити потрібний рівень інвестування за рядком «військова реформа», повiдомляє Дмитро ЖИРЕНКО.
Вибори на Майдані по-тернопільськи
11 листопада Всеукраїнське молодіжне об’єднання «Молодь — надія України» провело у Тернополі черговий етап загальнонаціональної акції «Парламентські вибори на Майдані». За даними, оприлюдненими головою Молодіжної ЦВК Вадимом Гладчуком, під час виборів було видано 302 бюлетеня. З них були вкинуті в скриньку для голосування 229 штук. Проголосувало за запропоновані політичні партії та блоки 204 тернопільчанина. Не підтримав жодної партії 21 виборець. На імпровізованих виборах найбільше голосів отримав блок «Наша Україна» — 49%. Друге місце посіла Соціал- демократична партія України (об’єднана) — 9,3%. Третє — блок «Форум національного порятунку» — 8,8%. Далі за результатами голосування йдуть Партія зелених України, Українська національна асамблея, блок «За єдину Україну». Не подолали 4-вiдсоткового бар’єру — партія «Демократичний союз», Комуністична партія України (лише 2% голосів), блок Соціалістичної партії України, партія «Яблуко». Жодного голосу в Тернополі не отримала Прогресивно-соціалістична партія України на чолі з Наталією Вітренко.
Нацрада з телерадіомовлення — не «клуб за інтересами»
Сьогодні на засіданні Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації буде розглянуто щорічний звіт Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. За словами голови комітету Олександра Зінченка, повідомляє Інтерфакс-Україна, на засіданні йтиметься про висвітлення роботи парламенту України, формування державного замовлення, діяльності державних теле- та радіоорганізацій, а також про ліцензування. Голова комітету вважає, що ця розмова накладе свій відбиток і на проблему ротації членів Нацради, котра останнім часом активно обговорюється. У зв’язку з цим він підкреслив, що розмова буде досить жорсткою і принциповою, оскільки Нацрада — це не «клуб за інтересами», а серйозна структура, підзвітна ВР і Президенту України, пріоритетом діяльності якої є захист національної безпеки країни в інформаційній сфері. До речі, сьогодні ВР України збирається розглянути проект постанови про процедуру ротації парламентської частини Нацради.
