Ющенко не міг не знати про операції заступника голови НБУ
Адвокат колишнього першого заступника голови правління Національного банку України Володимира Бондаря — Богдан Ференц вважає, що Віктор Ющенко, будучи головою НБУ, не міг не знати про проведення його підзахисним операцій, у зв’язку з якими йому висуваються обвинувачення. Адвокат підкреслив: це зовсім не означає, що операції, здійснені В.Бондарем, які тепер ставляться йому в провину, були незаконними. Б.Ференц на вчорашній прес-конференції також зазначив, що В.Ющенко не був зобов’язаний сам підписувати договір про розміщення коштів із валютних резервів на депозит в іноземному банку. Б.Ференц також підкреслив, що В.Бондар підписав договір від 16 грудня 1997 року між НБУ і банком Credit Swiss First Boston (Кіпр) лише після того, як на ньому свої візи поставили керівники юридичного управління, управління валютного регулювання, а також низки інших структурних підрозділів НБУ. «Це рішення відпрацьовувалося в надрах Національного банку. І логіка така, що, якщо винен один, то вони (ті, котрі візували договір. — Ред. ) також посадові особи, тож комплексно має вивчатися, доводитися або спростовуватися і їхня провина», — передає слова Б.Ференца Інтерфакс-Україна.
Зарубіжний досвід — у практику
Вчора відбулось засідання круглого столу «Ліцензування телерадіоорганізацій в Україні — основні принципи та критерії», організованого Українським центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Учасниками круглого столу стали керівники провідних каналів, представники Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, профільного комітету Верховної Ради та інших державних структур, а також іноземних посольств. Олександр Гриценко, президент УЦЕПД, представив аналітичні матеріали, підготовлені до засідання центром Разумкова, і далі відбулася дискусія з наступних питань: іноземний досвід ліцензування ТРО, можливість його використання, критерії ліцензування ТРО, якими вони мають бути, можливі варіанти впровадження критеріїв ліцензування. Також під час засідання були представлені аналіз українського законодавства з ліцензування, зроблений міжнародною організацією «Article 9» (Лондон). Більшість наведених прикладів із законодавства іноземних країн свідчили про надання переваги конкурентності, рівності претендентів і прозорості у проведенні процедури ліцензування. При відповідній адаптації, як зазначили учасники обговорення, ці критерії можуть бути використані в Україні, повідомляє Олександра ЛАВРІНЕНКО , «День»
