Це, як зазначив учора виконуючий обов’язки начальника Головного управління особового складу та організаційно-мобілізаційної роботи Генерального штабу Збройних сил України генерал-майор Юрій Шелест, стало головною особливістю призовної кампанії «Весна-2004», що розпочалася 1 квітня і протриває два місяці. Восени минулого року на строкову військову службу було призвано 41 тисячу 290 чоловік, з яких до лав Збройних сил потрапили 30 тисяч. Цієї ж призовної кампанії загалом буде призвано 35 тис. юнаків, з яких тільки 26 тис. будуть служити у Збройних силах, 6,5 тисяч — у внутрішніх військах МВС України, 3 тисячі — у Державній прикордонній службі України, а 310 чоловік — у Службі безпеки України. Як зазначив пан Шелест, найбільші скорочення обсягів призовників спостерігатимуться у найближчі три роки і вже у 2008-му їхня кількість складатиме близько 12 тисяч чоловік. У першу чергу така закономірність зумовлена поступовим збільшенням питомої ваги військовослужбовців контрактної служби та реформуванням інших військових формувань у нашій країні. Зокрема цього року жоден військовослужбовець строкової служби не буде направлений для комплектування сил Цивільної оборони Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій. «Зменшення обсягів дозволить головним чином підвищити рівень грошового забезпечення призовників, а також поліпшити умови їх проживання та харчування», — сказав Ю. Шелест. Загалом на проведення весняної призовної кампанії передбачається виділити 3 млн. 72 тисячі гривень.
Проте навіть таке суттєве скорочення кількості призовників, як наголосив Ю. Шелест, залишає невирішеною основну проблему — якість молодого поповнення. Передусім на неї впливає низький стан здоров’я призовників та їхній недостатній загальноосвітній рівень. Слід зазначити, що кількість призовників, які мають найнижчу ступінь обмеження за станом здоров’я, коливається у межах 60—65% від загальної кількості юнаків, що підлягають виклику до призовних комісій. Окрім того, цієї весни практично кожен третій потенційний «строчник» (32%) має лише середню базову освіту (9 класів) і майже 10% з них виховувалися у неповних сім’ях, що також впливає на загальні показники особистих якостей молодих людей. Ускладнює ситуацію і той момент, що, завдяки чинному законодавству, суттєво розширився перелік категорій, які не підлягають призову. Наприклад, у попередні роки на військовому обліку перебувало 300 тисяч чоловік, яким було надано відстрочку для продовження навчання. Восени ж минулого року (після чергового внесення змін до статті 17 Закону України «Про загальний військовий обов’язок та військову службу») ці лави поповнили і студенти-призовники з загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I—II рівнів акредитації. Це стало причиною втрати ще близько 16 тисяч реального призовного ресурсу. У той же час варто наголосити, що відстрочкою на навчання справа не завершується. На зміну їй приходять інші поважні причини: народження дитини або досягнення батьками пенсійного віку. Завжди знайдуться й охочі самозвільнитися — за останні вісім років більше ніж 48 тисяч юнаків знаходяться у розшуку за ухилення від строкової служби. Однак для тих, хто вважає за каторгу віддати армії півтора року життя, з наступного року передбачається полегшення — термін проходження військової служби буде зменшено до 12 місяців.
