Петер Зілагі народився 1970 року в Будапешті. Студіював англійську філологію, філософію та культурну антропологію; писав вірші, оповідання та есеї. Автор кількох короткометражок. Твори Зілагі перекладено англійською, німецькою, сербською, болгарською та іншими мовами, кількість яких найближчим часом сягне двох десятків. 1996 року Петер їздив до Белграду, де брав участь у акціях протесту проти режиму Мілошевича. Зілагі називають одним iз найпопулярніших сучасних угорських письменників.
У львівському видавництві «Класика» вперше українською мовою побачив світ роман Петера Зілагі «Остання Вікножирафа». Книга отримала небувалий розголос на батьківщині письменника й уже перекладена десятьма мовами. Серію «Колекція Перфецького» впорядковує Юрій Андрухович, а переклад здійснила Галина Петросаняк. Книга напочатку має ремарку: «Дітям від п’яти років». Справа в тому, що вона побудована за схемою словничка чи, точніше, абетки, де під кожною літерою йде її тлумачення. Матрицею свого роману автор узяв книжку з картинками для дітей видавництва «Мора» (Будапешт, 1971), яка називається «Ablak- zsiraf». Під кожною літерою-від-Зілагі можна знайти його індивідуальне тлумачення літери-світу. Андрухович називає «Вікножирафу» «карколомною пригодою персональної пам’яті, звихнутим історіософським трактатом, репортажем iз місця злочину та настільним підручником вуличної революції». Насправді це суміш документальної есеїстики, приватних переживань, політичного репортажу та вигадки. Разом це називається «постмодернізм», хоча, що це таке мені й досі ніхто не пояснив.
Серія українських презентацій розпочалася в Києві в рамках акції Форуму видавців «Час читати!» Ведучим вечора був редактор книги Юрій Андрухович, який зізнався, що «Колекція Перфецького» — «це можливість друкувати в Україні моїх друзів». Сам Петер демонстрував власний компакт-диск: напрочуд цікаву та оригінальну мультимедійну версію книги. Там усе рухається — крім текстів — бігає, стрибає, клекоче й мигає. Диск містить тисячі картинок, купу звукових файлів та, звісно, тексти і коштує по-європейськи — 12 євро. Андрухович читав багато уривків і відстороненим поглядом вглядався у вічність. Симпатязі Петеру доводилося відбиватися від українських дівчат. Те, що в результаті стало зрозуміло: Зілагі через власну творчість звільняється від минулого та комплексів — потоптана Радянським Союзом країна, Мілошевич, помірковано революційний Белград — світ сприймається через призму насилля та акти вивільнення від насилля. Судячи з популярності автора, він є непоганим терапевтом також для свого шматка Європи. Тепер до процесу одужання можемо долучитися й ми. Тому що «вибирати потрібно й тоді, коли немає вибору».
