Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Повернення «надзвичайного» Балоги

16 листопада, 2010 - 00:00

У п’ятницю після обіду в українській політиці сталося важливе, але досить очікуване кадрове призначення. Президент Віктор Янукович віддав давно порожнє крісло міністра з надзвичайних ситуацій стовпу ющенківського режиму Віктору Балозі. До речі, цими днями, напевно, багато хто згадував відому фразу Віктора Ющенка: «Балога — це я».

Про такий варіант розвитку подій ще в липні повідомив Нестор Шуфрич. Перше запитання, що може виникнути: чому з призначенням тягнули так довго? Чекали закінчення виборів?

У принципі, Балога показав непоганий результат своєї партії в одній окремо взятій області. Крім того, коли розглядалася кандидатура Балоги на посаду міністра, Президент ще не мав таких повноважень, як зараз. Зовсім не факт, що комуністи проголосували б за «сірого кардинала» Ющенка.

Із цього витікає друге запитання: навіщо Віктору Януковичу поруч така одіозна фігура? За великим рахунком, окрім Закарпаття, Балозі нічого запропонувати Партії регіонів, лишень п’ять депутатів у Верховній Раді, які й так голосують разом із провладною більшістю.

На думку політолога Віктора Небоженка, голова МНС — це така посада, на яку легко призначають і так само легко знімають.

— На мою думку, нині рівень конфлікту між різними керівниками настільки гострий, що доводиться розбавляти їх людьми з інших груп. Саме Балога й не належить до жодної із груп в оточенні Президента, і в цій ситуації міністерство стає нібито нейтральним. Більше того, це перше велике призначення не представника регіоналів, а одного з представників справді регіонів, із закарпатською пропискою, що дозволяє Президенту гордо заявляти про те, що віднині український уряд носить майже коаліційний характер, — вважає політолог.

Варто зауважити, не всі в Партії регіонів зустріли Віктора Івановича з розпростертими обіймами. Дізнавшись про його призначення, Микола Герман (син Ганни Герман) кулею вилетів із МНС. «Я прийняв таке рішення в п’ятницю, відразу після призначення нового міністра. Я поважав, поважаю і поважатиму будь-яке рішення Президента. Проте я прийшов в міністерство працювати в команді Нестора Івановича Шуфрича, і вважаю за доцільне тепер подати у відставку. Це рішення я прийняв самостійно», — заявив він.

Як відомо, Микола Коровіцин опинився в числі «щасливих призначенців» після приходу до влади Віктора Януковича — він, а також чоловік депутата Партії регіонів Олени Бондаренко Андрій були призначені заступниками міністра з надзвичайних ситуацій. До недавнього часу син Ганни Герман носив прізвище батька — Коровіцин, але змінив прізвище на Герман, як розповідав сам, на згадку про загиблого брата. Сама Ганна Герман стверджувала, що до призначення сина не має жодного стосунку. Більше того, вона наполягає, що про такий кар’єрний стрибок свого чада дізналася з інтернету.

У непростому становищі опинилися й деякі члени ЄЦ. Народний депутат Леся Оробець вирішила дистанціюватися від нерозбірливого лідера і залишила лави партії. Партійний ідеолог Вадим Карасьов із цього демаршу трагедії не робить. Мовляв, Леся як прийшла в політику, так і піде. «Вона опинилася в політиці за волею випадку, це була лише дань шани її батьку. А якщо вона прийшла випадково, то й піде так само. Загін не помітить втрати бійця. Інколи потрібно пожертвувати особистим на користь партійного, в цьому й полягає суть партійності».

І останнє, майже риторичне запитання: яким міністром МНС буде Балога? Його перший прихід на цю посаду не можна назвати досить ефективним. Що буде зараз — подивимося. Очевидне одне, «сірим кардиналом» йому вже не бути. Для цього треба бути головою Адміністрації — і більше ніким.

Олена ЯХНО, «День»
Газета: 
Рубрика: