Судді посилаються на норми Конституції про те, що «держава забезпечує фінансування та належні умови для фінансування судів і діяльності суддів». Однак вже після того, як подання надійшло до КСУ, Кабінет Міністрів ухвалив чергову постанову, якою скоротив бюджетні асигнування на здійснення правосуддя ще на 20,5 млн. гривень.
Таким чином, як констатував суддя-доповідач Віктор Скомороха, нині потреби районних судів враховані на 51,6%, військових — 33,5%, обласних — 62,8%.
Але ж гарант Конституції Леонід Кучма ще три роки тому видав розпорядження про забезпечення судів хоча б належними приміщеннями. З того часу кількість судів, що здійснюють правосуддя в аварійних приміщеннях збільшилась ще на 200. Тільки в столиці їх сім. За словами Надії Лукашової, уповноваженої Верховного суду, в судах є неможливим здійснення оплати праці народних засідателів, оплати судмедекспертизи, в судах відключають освітлення, сигналізацію, неможливо здійснювати захист учасників кримінального провадження (в середньому це 120 тисяч осіб на рік — свідків, потерпілих тощо), що є фактичним «блокуванням діяльності судів». Парадоксально, але в управліннях юстиції перебуває до 25 виконавчих листів про вимушене стягнення довічного грошового утримання на користь суддів- пенсіонерів.
Однак жахливі цифри та факти не є аргументом для КСУ. Норми Основного Закону України не вказують на обов'язок виконавчої влади фінансувати суди в повному обсязі, як це, наприклад, записано в конституції Російської Федерації, що дала російським колегам можливість порушити проти міністра фінансів РФ кримінальну справу за невиконання рішення КСУ Росії. Більше того, Верховна Рада делегувала свою функцію вносити зміни до бюджету Кабміну в тому разі, коли дефіцит державного бюджету перевищує 10%. Фактично, ця обставина, на думку юристів, може стати виправданням для виконавчої влади.
Інша справа, чи дасть КСУ оцінку тому факту, що цього року бюджетні видатки на судову владу було скорочено на 50%, а виконавчої — лише на 15%. (Посадовий оклад судді ВСУ рівний, наприклад, посадовому окладу інспектора найнижчої ланки Державної податкової інспекції). А це вже питання «приорітетів» держави, про які яскраво свідчить насамперед розподіл бюджетних коштів.
