Незабаром трьом столичним школам буде присвоєно імена видатних людей: італійського поета та громадського діяча Данте Аліг’єрі, українського письменника та правозахисника Валерія Марченка і, що особливо приємно для редакції газети «День», американського вченого та дослідника Голодомору 1932—1933 років Джеймса Мейса. Адже з початку 2000-х років наша газета співпрацювала з ученим, який перший назвав голод 1930-х в Україні геноцидом, а після його смерті 2005 року в проекті «Бібліотека газети «День» вийшла збірка його праць «День і вічність Джеймса Мейса», яка цього року була оновлена та доповнена і побачила світ під назвою «Джеймс Мейс: Ваші мертві вибрали мене».
Слід зазначити, що рішення про присвоєння школам імен відомих людей днями прийняла комісія з питань найменувань та пам’ятних знаків київської адміністрації. За словами заступника голови КМДА Сергія Рудика, найближчим часом проект відповідного рішення буде внесено на розгляд Київради. Таким чином середня загальноосвітня школа №250, що у Деснянському районі, отримає ім’я Джеймса Мейса, спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов №130 у Голосіївському районі — Данте Аліг’єрі, середня загальноосвітня школа №175, що у Шевченківському районі — Валерія Марченка. Як зазначають чиновники, процес найменування шкіл не вимагає ніяких витрат з бюджету міста.
Головне управління освіти Київської міської державної адміністрації:
— Присвоєння школам імен відомих людей — це гарний крок до патріотичного виховання, й нині багато шкіл прагнуть цього. В нас багато шкіл носять імена видатних діячів: Валерія Лобановського, Вадима Гетьмана чи Миколи Лисенка. Часто виходить так, що хтось із цих відомих людей навчався в цій школі або ж там пройшли дитячі роки його дітей чи працювала дружина. Але ім’я потрібно заслужити. Школи самі виходять до нас із своєю пропозицією, добре підготувавшися до такого кроку. Передусім питання про бажання школи носити ім’я визначної людини мають ухвалити збори педагогічного шкільного колективу, а цьому має передувати значна робота з вивчення діяльності цієї людини. До речі, така робота має вестися не менше ніж п’ять років: школа мусить мати що презентувати — тематичний куток, музей чи щось інше. Після цього педагогічний коллектив звертається до нас, і ми пишемо характеристику на школу — чи гідна вона носити це ім’я. Лише тоді на головне управління освіти КМДА подаються необхідні документи, ми пишемо клопотання для розгляду на засіданні комісії і відповідним розпорядженням приймається рішення. Часто буває так, що підходить річниця з дня народження відомої людини — і саме тоді школи чи ліцеї звертаються з проханням. Жодної відмови щодо присвоєння навчальним закладам імені у нас не було. Адже школа, яка бере ім’я видатного діяча, повинна вже на той час мати високий рейтинг в районі та в місті по всіх напрямках. Що стосується 250 київської школи у Деснянському районі, якій мають присвоїти ім’я Джеймса Мейса, то всю необхідну інформаційно-просвітницьку роботу вони провели, залучивши до неї дружину вченого Наталю Дзюбенко-Мейс. Роботу учні та вчителі ведуть і досі.
