Економічна рецесія радикально змінила ситуацію на ринку праці — разом зі стрімким зростанням безробіття та скороченням кількості вакансій значно зросли вимоги працедавців до працівників з точки зору професійного рівня, досвіду роботи та додаткових вмінь. До останніх зокрема належить й комп’ютерна освіченість.
За словами заступника начальника управління організації надання соціальних послуг Державної служби зайнятості Наталії Шевченко, на ринку існує потреба в спеціалістах, котрі знайомі з новими інформаційними технологіями та здатні ефективно їх використовувати при вирішенні професійних завдань. «Комп’ютерна освіченість підвищує задіяність та мобільність людини на сучасному ринку праці. У 2008 році ми провели близько дев’яти тисяч семінарів у регіональних центрах зайнятості, в котрих взяли участь понад 100 тисяч людей, а цього року ми плануємо збільшити їх кількість», — говорить Шевченко.
Комп’ютерна грамотність відіграє значну роль для економічного чи соціального розвитку всієї країни, констатують експерти. «Україні потрібен масовий ефект... Збільшення загальної кількості людей, котрі володіють комп’ютерними знаннями, зробить конкурентоздатною не лише Україну в цілому, а й допоможе покращити ситуацію в регіонах», — переконує генеральний директор Інтернет-порталу з пошуку роботи Микола Михайлов. Підтверджують цю тезу й різноманітні дослідження. Зокрема, дослідження компанії Gartner, Inc. показали, що комп’ютерні знання є однією із ключових умов конкурентоспроможної економіки, а їх відсутність знецінює інвестиції в інфраструктуру та нові технології, піддаючи загрозі економічний розвиток країни.
В Україні на сьогодні 648 державних регіональних центрів зайнятості, де організовані курси з основ комп’ютерної грамотності. Проте вони не можуть охопити всіх охочих відвідати такі курси. Дуже часто можливість навчатися на курсах мають лише ті кандидати, котрі надають підтвердження від працедавця про гарантоване працевлаштування після закінчення навчання. У свою чергу, і сучасна академічна освіта не встигає за реаліями у сфері інформаційних технологій та вимогами ринку праці. Молоді спеціалісти не володіють необхідними практичними вміннями і змушені додатково підвищувати свій професійний рівень. «Працедавці розраховують на те, що молодь знайома з комп’ютером. Але здебільшого виявляється, що багато молодих спеціалістів мають лише теоретичні знання та зовсім не мають практичного досвіду», — констатує координатор Конотопського навчального центру з вдосконалення комп’ютерних вмінь IDEA Артур Кочарян.
Проект програми «Відкритий світ інформаційних технологій IDEA», що в Україні реалізовують компанія «Майкрософт Україна» спільно з неприбутковою організацією PH International, охоплює мережу з 13 навчальних центрів в різних регіонах країни. В першу чергу проект орієнтується на громадян, котрі перебувають в скрутному соціально-економічному становищі, а також на соціально неадаптовану молодь. «Вже понад десять тисяч громадян пройшли курс навчання в проекті IDEA. З них майже 40% змогли з допомогою нових знань зберегти робоче місце, отримати додатковий прибуток, поліпшити умови праці, отримати підвищення, перейти на іншу роботу чи започаткувати власну справу», — зазначає директор проекту IDEA в Україні Яна Курченко.
«Побудувати економіку знань можливо лише тоді, коли держава, бізнес та громадські організації об’єднаються заради підвищення комп’ютерної освіченості населення, — у свою чергу вважає генеральний директор компанії «Майкрософт Україна» Дмитро Шимків. — Таке згуртування допоможе розв’язати проблему безробіття під час економічного спаду і створить надійну основу для побудови інноваційної економіки, котра відкриває для України нові економічні можливості».
ДО РЕЧI
Згідно з дослідженням «Інформаційно-комунікаційні технології як каталізатор розвитку під час рецесії», проведеного Світовим економічним форумом, країни з сильною та стабільною економікою — ті, у котрих високий рівень комп’ютерної грамотності та впровадження інновацій. За результатами дослідження Україна знаходиться на 62 місці за рівнем проникнення інформаційних технологій в інфраструктурні рішення, бізнес та державні структури. І такі країни, як, наприклад, Данія та Швеція, значно випереджають нас. «Якщо вже зараз ми не створимо умов для підвищення рівня комп’ютерних знань населення, в першу чергу наших дітей, ми ризикуємо через 15—20 років опинитися в ситуації, коли рівень проникнення ІТ так і залишиться на низькому рівні, і Україна не буде конкурентоздатною на міжнародному ринку», — зазначає директор по роботі з державними органами компанії «Майкрософт Україна» Володимир Чайковський.
