Падіння виробництва, а відповідно й валового внутрішнього продукту та доходів бюджету змушує уряд терміново вживати неординарних фіскальних заходів. До них можна віднести намір створити в Україні нову надзвичайно сильну силову структуру — Службу фінансових розслідувань, або, як її вже окрестили, фінансову поліцію. Нинішнім автором цієї ідеї вважається економічний блок уряду, очолюваний першим віце-прем’єром Сергієм Арбузовим.
Однак насправді коріння єдиної антикорупційної служби слід би шукати в нездійснених через спротив тих же корупціонерів задумах Євгена Марчука створити Національне бюро розслідувань. Тоді проти цієї ідеї повстав майже весь силовий блок, переляканий можливою загрозою для усталених звичок. Так було закладено фундамент для безоглядної корупції часів Кучми, яка нині пустила свої корені і вшир, і вглиб і на верхні поверхи нашого суспільства.
І тому сьогодні ця ідея попадає в зовсім інший контекст і накладається на глибоку недовіру суспільства до влади. Але оновлений уряд Азарова, керуючись старим принципом бери більше, кидай подалі, пропонує наділити Службу фінансових розслідувань надзвичайно широкими повноваженнями та зробити її майже абсолютно незалежною, оскільки вона буде підпорядковуватися виключно Президенту країни. Створення фінансової поліції і нині обѓрунтовується необхідністю боротьби з корупцією, яка за загальним визнанням, буквально роз’їдає країну. Однак вражають права, які хочуть надати новій силовій структурі. Як повідомляє газета «Комерсант України» з посиланням на текст законопроекту про створення цього органу, співробітники фінансової міліції зможуть безперешкодно входити до будь-якого підприємства, вилучати документи й арештовувати рахунки, а також, що досить дивно, на контролю громадського порядку з можливістю застосування зброї. За її даними, щоб запобігти злочинним намірам, повідомляє слідчі СФР контролюватимуть фінансову систему, скажімо, при держзакупівлях, стежитимуть за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів, зупиняти банківські операції та бюджетні трансферти. Цікаво, що чисельність служби (а може й бюджет?), як пропонується, буде визначати сам її голова. СФР отримувати від банків й інших кредитно-фінансових установ, податкових та митних органів інформацію та документи про операції, рахунки, вклади, внутрішні і зовнішні економічні угоди підприємств.
Не без занепокоєння сприймається спроба надати фінансовій поліції право перебувати в житлових приміщеннях громадян, вилучати предмети і речі, які, на думку посадової особи служби, можуть бути заборонені, обмежені в обороті або підроблені, користуватися транспортними засобами і засобами зв’язку фізичних і юридичних осіб. Більше того, при непокорі працівнику СФР громадянина можна буде затримати без рішення суду і санкції прокурора, а лише за рішенням Служби. Фінансові поліціянти. Як вказується у проекті. зможуть застосовувати «заходи фізичного впливу, спецзасоби і вогнепальну зброю». Чи не призведе це до обмеження прав і свобод громадян країни?
І відразу ж пригадується старе прислів’я про автомат Калашникова, який виходить в СРСР з будь-якої науково-технічної розробки. Втім, можна передбачити, що автори документу мали щодо цього певний умисел — звернути на ці одіозні речі найголовнішу увагу критиків, яких вже й зараз чимало практично у всіх міністерствах та у сфері бізнесу, і залишити в тіні обговорення істотні речі, які можуть негативно впливати на бізнесовий клімат в країні. Зокрема, вагомі зауваження до функцій нової служби має міністр доходів і зборів Олександр Клименко. Зокрема, він відзначає, що втрата податковими органами можливості розслідувати кримінальні порушення у фінансовій сфері може призвести до ризику невиконання бюджету, оскільки нова силова структура не буде нести відповідальності за виконання цієї функції.
Далеко не в усьому сприймається нова служба й експертами «Дня».
КОМЕНТАРІ
«ЗБІЛЬШЕННЯ КІЛЬКОСТІ СИЛОВИХ ОРГАНІВ — ЦЕ ПОСИЛЕННЯ ТЕНДЕНЦІЙ ТОТАЛІТАРИЗМУ»
Олександр ПАСХАВЕР, президент «Центру економічного розвитку»:
— Спеціальні силові органи не потрібні Україні. Чим менше їх — тим краще. Зараз ми спостерігаємо тенденції до посилення ролі силових органів і психологію влади, яка думає — «чим більше силових органів і чим більші їхні повноваження — тим краще». Але це не так. Збільшення кількості силових органів — це посилення тенденцій тоталітаризму. Але якщо фінансову міліцію створять, то з часом відбудеться послаблення влади. Адже нарощування силових органів не покращує ситуацію в державі, не підвищує безпеку ані влади, ані громадян. Це просто один із сигналів посилення ролі силових структур в управлінні державою. Але дуже небезпечна тенденція. Посилення авторитаризму — це автоматичне зменшення прав і свобод громадян і рівня їхньої захищеності.
«ЦЕ ВЕЛИЧЕЗНИЙ МІНУС ДЛЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ДЕРЖАВИ»
В’ячеслав БИКОВЕЦЬ, президент Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України:
— Ми обговорювали це питання з представниками бізнесу й дійшли згоди, що посилення функцій, розширення та надання безмежних прав (набагато більших, аніж ті, які мають органи, котрі планують об’єднати в цю структуру) — негативний чинник для бізнесу. Президент постійно говорить про послаблення контролю для суб’єктів господарювання та про зменшення тиску на бізнес. Це було в його посланні до парламенту й звучало неодноразово на засіданні комітету економічних реформ. Натомість йдеться про створення органу, який хочуть наділити безмежними правами, який зможе заходити в приміщення будь-якого підприємства чи установи й вимагати будь-які документи. Це величезний мінус для інвестиційної привабливості держави. Ми знаємо, що один із індикаторів для інвесторів — державний нагляд і контроль. Тому бізнес стурбований цією ініціативою. Ми звиклися з тим, що існує закон про державний нагляд і контроль у сфері господарської діяльності, певний порядок у проведенні перевірок, а створення цієї структури порушить це.
«СТВОРЕННЯ ЩЕ ОДНОГО КОНТРОЛЮЮЧОГО ОРГАНУ ТІЛЬКИ ПРИСКОРИТЬ КОРУПЦІЮ»
Наталія КОЖЕВІНА, голова Всеукраїнської професійної спілки працівників малого та середнього бізнесу «Єднання», президент української асоціації бізнес-інкубаторів та інноваційних центрів:
— Я в усі ці реформи не вірю. Найближчим часом будемо обговорювати з профсоюзами, що зараз відбувається ухвалення ряду антиконституційних підзаконних актів проти підприємництва. Вони тільки заплутують ситуацію. Створення ще одного контролюючого органу тільки прискорить корупцію. Наші правоохоронні органи — корумповані, суди працюють погано. Нічого хорошого фінансова поліція не принесе ні населенню, ні, тим більше, малому та середньому бізнесу. Будь-яка реорганізація призведе до ще більшої тоталіризації влади. Саме тому я ставлюся до цих реформ негативно. Реформи потрібні, їх слід проводити обережно, попередньо проконсультувавшись із суспільством. Тільки тоді вони дадуть результат.
«ДОДАТКОВА НАПРУГА ДЛЯ БЮДЖЕТУ Й СУСПІЛЬСТВА»
Леонід КОЗАЧЕНКО, голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України:
— Не думаю, що треба створювати ще один силовий орган. Поліпшити ситуацію в економіці це не допоможе. Є багато інших болючих проблем, які треба вирішувати, і вони можуть швидше покращити економічну ситуацію в країні. Сьогодні в Міндоходів та зборів достатньо можливостей, щоб викрити злочин і з цими фактами звернутися до діючої міліції, аби вона провела силові заходи. Формування ще однієї міліції створить додаткову напругу в бюджеті та суспільстві, бо навряд чи вона ходитиме до великих дуже впливових бізнес-структур і наводитиме там порядки. Насамперед вона ходитиме по МАФах, ринках і малих підприємствах, які й так потерпають від навали перевіряючих органів: сьогодні їх нараховується близько 80-ти. Арештувати можуть тільки три органи, а хочуть додати ще один. Я б порадив Президенту цього не робити.
«БУДЕ ЩЕ ОДИН ОЗБРОЄНИЙ ЗАГІН ДЛЯ ЗАХИСТУ «СІМ’Ї»
Олександра КУЖЕЛЬ, народний депутат, колишня голова Держкомпідприємництва:
— Полегшення для бізнесу це не принесе. А от ускладнення всім і кожному — так... Важливо, що до повноважень цього органу хочуть віддати контроль за використанням бюджетних коштів, що належить до повноважень Рахункової палати і КРУ. Якщо це зроблять, то забудьте про прозорість звітів щодо використання бюджетних коштів, а згодом чекайте ліквідації Рахункової палати... Якби на посаду керівника фінансової поліції поставили людину від опозиції, й вона працювала спільно з КРУ та Рахунковою палатою, то суспільство реально бачило б, куди йдуть бюджетні гроші, де вартість закупівель завищено, а де — ні. Опозиційний керівник фінансової поліції був би стимулом для влади не красти. В іншому випадку — це одна колода карт в руках тих самих шулерів.
Подібні органи справді працюють у світі. Наприклад, у США можна працювати підприємцем і жодного разу не побачити податківця, бо там вони працюють за допомогою системи непрямих методів контролю за доходами громадян. Нам же не можна написати створення такого органу, як в Європі чи США, потрібно писати з врахуванням української ментальності. У Європі не призначають на посади за сімейною чи клановою приналежністю, ступенем лояльності до глави держави, там беруть професіоналів... Якщо створять фінансову міліцію — це буде ще один озброєний загін для захисту «сім’ї».
«НАЙКРАЩЕ, ЯКБИ ФІНАНСОВА ПОЛІЦІЯ БУЛА ОРГАНОМ ЗІ САМОСТІЙНИМ СТАТУСОМ»
Леонід РУБАНЕНКО, президент Союзу податкових консультантів:
— Ідея зі створення фінансової міліції — правильна, але в тому вигляді, в якому її трактують у пресі (з підпорядкуванням главі держави), вона не відбудеться. Я — прихильник того, щоб з економічних міністерств прибрали поліцейські підрозділи, наприклад, податкову міліцію чи слідчий підрозділ Держмитслужби. Людей у погонах треба передати в Міністерство внутрішніх справа. Але якщо є суперечка між Захарченком і Климентом, то давайте виведемо цю фінансову міліцію в окремий підрозділ, але повноваження та всі основні напрями її діяльності мають визначатися спільно з суспільством, у відповідності до Господарського та Цивільного кодексів України. Найкраще було б, якби фінансова поліція була органом зі самостійним статусом. Я не вірю, що це можливо зараз в Україні, але хочу вірити, що в перспективі — буде можливим.
