Атомна енергетика України буде й надалі розвиватися. У суботу це засвідчив прем’єр-міністр України Віктор Янукович, який не лише взяв участь в урочистій церемонії пуску четвертого енергоблоку Рівненської АЕС (РАЕС-4 було підключено до енергосистеми України ще 10 жовтня), а й заклав капсулу під камінь, що знаменує початок будівництва п’ятого енергоблоку цієї атомної станції. Більше того, на мітингу з нагоди закладки капсули висловлювали надію, що на РАЕС, як планувалося спочатку, побудують не лише п’ятий, а й шостий блоки. Зі слів прем’єра, із пуском другого енергоблоку на Хмельницькій АЕС та четвертого енергоблоку на РАЕС Україна увійшла до трійки європейських держав із розвиненою ядерною енергетикою. Це дозволяє уряду ініціювати програму «Світле місто», покликану покращити освітлення населених пунктів України, зокрема шляхом зниження втричі тарифів на електроенергію для освітлення міст.
Того самого дня в місті атомників Кузнецовську відкрили Свято-Преображенський собор і здали в експлуатацію новий житловий будинок.
Нагадаємо, що Рівненську АЕС почали будувати в далекому 1974 році. Спочатку її задумували як першу українську шестиблочну атомну електростанцію. У 1980 році підключили до енергосистеми перший блок. Четвертий мав запрацювати в 1990 році, але розпад Союзу та брак коштів відстрочили його здачу на 14 років. Як заявив колишній керівник РАЕС, віце-президент НАЕК «Енергоатом» Володимир Коровкін, за четвертий блок атомники боролися всіма дозволеними та недозволеними методами і побудували його виключно за рахунок вітчизняного фінансування, без залучення іноземних інвестицій. Ще один привід для гордості — ХАЕС-2 і РАЕС-4 стали першими енергоблоками на території колишнього СРСР, яким вдалося пройти перевірку на безпеку відповідно до світових стандартів. «Ми можемо пишатися нашими атомниками, — сказав прем’єр-міністр Віктор Янукович. — Дивлячись на них, хочеться вірити, що в нашої країни вистачає сил, щоб розвиватися самостійно. Я хочу пообіцяти їм лише те, що й надалі атомна енергетика перебуватиме під опікою уряду. Сьогодні ми відкриваємо 15-й атомний блок на території України і сподіваємося, що він буде не останнім». Присутнім на церемонії відкриття меморіального знака співробітникам РАЕС урочисто пообіцяли, що будівництво п’ятого енергоблоку не затягнеться на 20 років, як було з четвертим.
Утім, перш ніж будувати п’ятий, слід дещо зробити. Основне — створення Фонду зняття з експлуатації станцій, які вже відпрацювали свій ресурс. Зі слів директора із добудування РАЕС-4 і ХАЕС-2 Геннадія Сазонова, закон дозволяє створення фонду лише в першому кварталі 2005 року. Але потрібна ще низка нормативних документів на підтримку цього закону. А крім того, будувати РАЕС- 5 буде непросто через відсутність проекту. Здані цього року блоки будували за проектами, прийнятими ще в 1980-х роках, тому й робота над ними просувалася набагато легше. Але поки що проектом ніхто не займається, оскільки немає найголовнішого — рішення Кабінету Міністрів про доцільність ще одного енергоблоку. «Закладка капсули, — відповів на запитання «Дня» Геннадій Сазонов, — це виключно ініціатива прем’єра, що допомагає нам викрутитися з усіх перипетій вітчизняного законодавства, з якими неминуче стикаєшся при споруді нового об’єкта». Утім, для РАЕС-5 існують і суто технічні перешкоди. Настав час нових енергоустановок, здатних замінити традиційні В-320 на базі реактора ВВЕР-1000. Зараз така сама проблема стоїть і перед розробниками проекту ХАЕС-3. Наступного року вони мають намір оголосити тендер для пошуку сучасної ядерної установки.
Тим часом введення нових атомних блоків, звичайно ж, не самоціль. Важливо ще й вигідно реалізувати вироблену ними додаткову продукцію. «Експорт електроенергії (до Росії. — Авт.) регламентований постановою НКРЕ й обмежиться останніми місяцями 2004 року з правом подальшої пролонгації, — заявив директор із корпоративного розвитку «Енергоатома» Максим Русинов. — Основна умова контракту (на продаж щомісяця 500 млн. кВт.год.) — обов’язкова передоплата до двадцять п’ятого числа попереднього місяця». Ціни, за якими українська електроенергія піде до Росії, будуть вищі за чинний нині внутрішній тариф (6,91 коп. за кВт.год.). Зі слів Русинова, до нього додасться рентабельність, але робити оптову ціну дуже високою ніхто не збирається — за попередніми оцінками вона становитиме від 7 до 8 копійок. «Контракт почне працювати тоді, коли російська сторона внесе нашу енергію в енергетичний баланс, — пояснює Русинов. — Наша сторона працювала над контрактом три з половиною місяці, тому наш баланс давно складений. Залишається чекати дій із російської сторони». До речі, партнером із російської сторони, схоже, виступить компанія «Транснафта»... Але нова українська електроенергія піде не лише до Росії. У зв’язку з введенням в дію двох атомних енергоблоків на Хмельницькій і Рівненській АЕС Україна постачатиме електроенергію до Європи через Бурштинський енергоострів, повідомив Янукович журналістiв. Прем’єр зазначив, що цього року Україна вже експортувала 4 млрд. кВт.год. і збирається нарощувати обсяги експорту.
КОМЕНТАР
Як сказав «Дню»» народний депутат, голова парламентського комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Геннадій РУДЕНКО, «Україна не мала права не добудовувати другий енергоблок Хмельницької та четвертий енергоблок Рівненської АЕС. Це було б нечесно по відношенню до українських платників податків. Ми досить велика держава, щоб не відмовлятися від атомної енергії. Але разом із тим такі проекти вимагають широкого обговорення й участі громадськості в прийнятті рішень. Зі слів Руденка, західні експерти підтверджують високі показники безпечної експлуатації українських енергоблоків. Разом із тим він наголосив на необхідності розвитку в Україні альтернативної енергетики. «Наша держава має досить високий потенціал для розвитку енергетики з джерел, що поновлюються, — сказав народний депутат. — Національна стратегічна програма розвитку енергетичного сектора передбачає забезпечення до 2010 року потреби в електроенергії на рівні 5% за рахунок нетрадиційних джерел (вітроенергетика, сонячна енергетика, енергія з біомаси тощо). Ми повинні вимагати, щоб частка прибутку від експлуатації АЕС реінвестувалася в розвиток альтернативної енергетики».
