В Україні хочуть запровадити сертифікат походження вилову із внутрішніх водойм.
Із такою ініціативою виступило Державне агентство рибного господарства, повідомив «Дню» голова відомства Віктор Дроник. За його словами, відповідний проект урядової постанови погоджено з усіма зацікавленими відомствами й нині він проходить юридичну оцінку в Міністерстві юстиції України. Після цього, продовжує Дроник, постанову подадуть Кабміну й у разі її підтримання урядом, цілком імовірно, що з 1 січня 2012 року вона набере чинності. Очікується, що сертифікат видаватиметься підприємству, яке ловитиме рибу у внутрішніх водоймах. У ньому вказуватиметься інформація про цей суб’єкт господарської діяльності (номера судна, яке здійснювало вилов), назва водойми, де був проведений лов, кількість виловленої риби, дата вилову тощо.
Нагадаємо, що сертифікат походження сьогодні має тільки імпортована риба. Якщо аналогічний «паспорт» отримає українська риба, то це допоможе вигнати з вітчизняних ринків рибну «тінь». Адже без такого сертифіката продати виловлену в українських водоймах або вирощену в аквакультурі рибу буде неможливо. Досить буде тільки пройтися по ринку і попросити пред’явити дані про походження риби. «Якщо не запровадимо цей сертифікат, у нас не буде жодних шансів експортувати рибні продукти на ринок Євросоюзу (у разі підписання угоди про зону вільної торгівлі з ЄС. — Авт.)», — озвучив ще одну вигоду від запровадження сертифіката Дроник, відповідаючи на запитання «Дня».
«Ідея правильна. Впроваджувати потрібно, бо, за нашою інформацією, «тіньовий» ринок риби в Україні становить від 70 до 90%, — говорить «Дню» віце-президент УСПП з питань харчової та переробної промисловості, екс-заступник голови Державного комітету рибного господарства України Василь КОРОТЕЦЬКИЙ. — Це пов’язано з абсолютно недосконалим законодавством щодо обліку водних живих ресурсів та продукції з риби. Тому введення подібного сертифіката потрібно, але підходити до цього треба дуже обережно. Розуміючи, що, перегнувши палицю, можна створити серйозні проблеми для рибного господарства, які позначаться на подальшому розвиткові галузі».
Проте тільки сертифіката для подолання «тіні» не досить, продовжує Коротецький. Сертифікат — лише один крок у цьому напрямі. Далі має бути оцінка ефективності використання внутрішніх водойм орендаторами, каже він. «В Україні 33 тисячі водойм, із яких орендують 18 тисяч загальною площею понад 300 тисяч га. Якщо порахувати природну ефективність використання цих водойм (коли нічого не вкладається в їхній розвиток), то в середньому по країні має бути 2 ц з гектара. Тобто 300 тисяч га мають давати мінімум 60 тисяч тонн по аквакультурі, а, за офіційними даними, маємо 15 — 17 тисяч тонн. Хіба може так бути?» — резюмує Коротецький. Тож він пропонує за неефективне господарювання водоймою позбавляти права оренди такого орендатора. Причому контролювати це дозволити не тільки державним, а й громадським організаціям за певну плату.
Згодні з неефективним використанням внутрішніх водойм і в Держрибгоспі, але у них своя статистика. «Проведено моніторинг всіх водойм: 250 тисяч га водного плеса України може використовуватися під аквакультури. Із цих 250 тисяч га використовується тільки половина. З цієї половини приблизно 60% використовуються неефективно», — каже Дроник.
Окрім сертифіката походження та оцінки ефективності ведення рибного господарства, треба подумати про створення на рівні п’яти-шести областей так званих торгових рибних будинків, додає голова Асоціації риболовів України Олександр Чистяков. Перший такий «дім» може з’явитися навесні в Запоріжжі, розповідає він «Дню». Сьогодні саме там реалізовується пілотний проект. Засновниками цього дому, розповідає Чистяков, будуть рибалки, які мають квоти на промисловий лов у внутрішніх водах, імпортери, переробники, реалізатори. Держави серед засновників не буде, каже він. «Тобто риба продаватиметься з перших рук. Людина буде вирощувати або виловлювати рибу й у цьому «домі» самостійно продавати товар оптовикам, але за умови наявності сертифіката походження риби», — розповідає «Дню» про устрій такого «дому» Чистяков.
