Чому в боротьбі держави з інфляцією остання, як правило, виходить переможницею? Експерти вважають, що вся справа тут у неправильному визначенні природи інфляції.
За словами головного наукового співробітника Інституту законодавства ВР України, доктора економічних наук Володимира Черняка, починаючи з 1993 року в Україні переважає інфляція витрат з елементами інфляції попиту. У той же час, він зазначає, що «лікували її як інфляцію попиту». «Природа хвороби одна, а ліки інші», — наголошує вчений. Таке «лікування», за словами Черняка, призвело до «драми економічної та цінової політики в Україні». «Я можу підтвердити, що починаючи з 2000 року в країні домінувала інфляція витрат і її питома вага — за 60%», — приєднується до колеги керівник групи радників голови НБУ Валерій Литвицький.
У той же час, за словами Черняка, незважаючи на те, що на сьогодні понад 60% — це інфляція витрат, уряд у боротьбі з нею практикує стримуючу політику, утримуючи зростання зарплат, пенсій, стипендій, усіх прибутків загалом, тим самим знижуючи платоспроможність населення, а значить, і попит. Вихід із ситуації, що склалася, Черняк убачає у зміні курсу уряду від обмежувально-стримуючої політики до політики стимулювання зростання прибутків. «Політика стимулювання зростання прибутків повинна спиратися на соціальні стандарти, такі як прожитковий мінімум і мінімальна заробітна плата», — вважає вчений.
Він зазначає, що в Україні відбувається штучне накручення собівартості товарів, неконтрольоване зростання рентабельності й економічно необґрунтований розподіл прибутків, коли їх отримують не виробники, а переробники та посередники. Ці процеси експерти відносять до внутрішніх причин інфляції і наголошують, що державі потрібно звернути увагу саме на них, а не зупинятися лише на зовнішніх причинах. Щоб поліпшити ситуацію, вважає Черняк, державі потрібно сконструювати механізм контролю над формуванням собівартості товарів за допомогою посилення ролі статистичних органів, забезпечити пріоритетність виробника в розподілі прибутку, а також знизити норму торговельної надбавки та врегулювати ціни, впроваджені нормою рентабельності.
Також Черняк вважає, що розвиток вітчизняної економіки ускладнює високий ступінь монополізації та відсутність якісного контролю за внутрішнім ринком. «У нас не існує нормальних регуляторів, є один, але і він погано працює. Фактично, не виконується закон про природні монополії, у нас не діє Антимонопольний комітет», — перелічує він. «Нинішня інфляція в Україні має неемісійну природу. Звичайно, існує монетарна та комерційна складові інфляції, але вони не грають вирішальної ролі. Емісія — це не завжди погано, як свідчить світова практика, вона може грати й позитивну роль», — додає Черняк, повторивши кілька разів, що нинішня інфляція не має під собою емісійної основи.
Минулого року інфляція досягла рівня 16,7%, в січні цього року — 2,9%. Виникає питання, чи означає це, що за результатами року індекс цін сягне, а то і перетне позначку в 30%? І чи реально укластися в задекларовані раніше урядом 10%? Відповідаючи на ці питання, Литвицький зазначив, що «ще не вечір — є шанси мати інфляцію менш ніж 10%». Він підтримує ідею про необхідність скорочення дефіциту держбюджету і більш стриманої державної політики в питанні витрат. «Дефіцит бюджету повинен бути меншим за 1%», — стверджує він. Із ним погоджується і ректор Національної академії управління Сергій Єрохін: «Перший рецепт, який лежить на поверхні і з якого починається будь-який економікс — це бездефіцитний бюджет і економія державних витрат». Єрохін розповів журналістам, що Україні потрібно виходити на рівень інфляції не вище 5% річних, оскільки рівень понад 5% у всіх країнах з розвиненою економікою вважається економічним крахом. У той же час він заявив, що інфляцію створюють аж ніяк не споживачі: «Споживачі не створюють інфляції. Інфляцію створюють ті, хто друкують гроші, хто має доступ до друкування грошей і хто має доступ до формування бюджету. Тобто державні інститути загалом».
Директор Інституту трансформації суспільства, завідуючий кафедрою міжнародної економіки та підприємництва Національної академії управління Олег Соскін нагадав, що дефіцит держбюджету за минулий рік офіційно становив 9,8 мільярда гривень, але при цьому додав: «Але зменшення дефіциту відбувається за рахунок залучення позик. Якщо ми ці позики віднімемо, то дефіцит буде значно більшим. Це означає, що головним споживачем, який паразитує на сьогоднішній день в Україні, є державна машина. І те, що Пенсійний фонд фактично є банкротом — це наслідок того, що не проведено пенсійної реформи, не введено єдиний соціальний пенсійний податок».
Крім того, Соскін упевнений, що на інфляційні процеси в Україні сьогодні впливають значні соціальні виплати, які відбуваються раптово, як, наприклад, погашення сум знецінених заощаджень вкладників «Ощадбанку». «Це стерилізовані гроші. Вони не давили на грошову масу й економіку. Вони були відразу кинуті в обіг, причому відразу в готівкову фазу. І пішли вони на ринок якраз споживчих товарів. Тому що ці мільярди отримали найбідніші люди, які їх відразу і проїли. Ми повинні пам’ятати, що з рахунку Кабміну через казначейство було знято 13 мільярдів гривень на пенсійні та соціальні виплати — це також стерилізовані гроші, які кинули в економіку. І ми хочемо, щоб після цього не було інфляції?» — дивується Соскін.
ДО РЕЧІ
Лідер Партії регіонів Віктор Янукович прогнозує, що інфляція цього року переступить поріг у 20%. У той же час Голова Ради Національного банку України Петро Порошенко в своїх прогнозах називає меншу цифру —16%, але це за умови, що уряд не робитиме нічого для боротьби з інфляцією. «Попередні розрахунки свідчать про те, що коли не робити ніяких змін, то рівень інфляції цього року перевищить 16%», — сказав Порошенко. При цьому він підкреслив, що якщо буде прийнято жорсткі заходи, як монетарного характеру, так і насамперед структурні реформи в економіці, то інфляцію вдасться стримати. Порошенко зазначив, що причиною інфляції, окрім монетарної дії та дії уряду, є загальна світова кон’юнктура — зростання цін на нафту, газ, різке зростання цін на продовольство після виходу на ринок нових споживачів.
Національний банк України пропонував урядові збільшити прогнозний показник зростання інфляції на кінець 2008 року до 12%. «Ми не виведемо зараз інфляцію на нуль відсотків, але й такої потреби немає. Нацбанк висловив зауваження уряду та запропонував збільшити рівень інфляції до 12%, щоб розвиток економіки здійснювався більш значними темпами. Але й при 10% інфляції економіка також може розвиватися», — повідомив перший віце-прем’єр-міністр України Олександр Турчинов. Він підкреслив, що прогнозний показник інфляції на кінець 2008 року збережений на рівні 9,6%. У той же час, Кабінет Міністрів прийняв за основу комплекс антиінфляційних заходів і доручив його доопрацювати, зберігши прогноз зростання інфляції в 9,6%.
