«Білий слон» для Лозниці та Муратової
Російські кінокритики переглянули 120 картин, з яких 48 дебютів. За кращу дебютну стрічку «Білий слон» присуджений українському режисеру Сергієві Лозниці за фільм «Щастя моє» (це вже десята нагорода фільму та його творців), повідомляє прес-служба компанії SOTA Cinema Group. У номінації «Кращий фільм» став «Кочегар» Олексія Балабанова — історія ветерана афганської війни, який у 90-х працює кочегаром, у вільний же час набирає на друкарській машинці оповідання. У номінації «За кращий сценарій» переміг автор «Вівсянок» Денис Осокін, який зауважив, що ця історія про традиції зникаючого північного народу меря коштувала йому «великої крові», цей приз він вважає своєрідною компенсацією. Кращим оператором став Павло Костомаров за візуальне оформлення фільму «Як я провів цього літа». У номінації «Краща чоловіча роль» перемогли виконавці головних ролей фільму «Як я провів цього літа» Сергій Пускепаліс та Григорій Добригін, а кращою актрисою назвали Ольгу Демидову, яка виконала головну роль у дебютній роботі Андрія Стемпковського «Зворотний рух». Приз за кращу жіночу роль другого плану присуджений також двом актрисам, оскільки, як пояснив президент Гільдії кінознавців і кінокритиків Віктор Матізен, голоси членів експертної ради розділилися порівну — Ренаті Литвиновій за фільм Кіри Муратової «Мелодія для шарманки» та Юлії Пересильд, яка знялася в Олексія Учителя в фільмі «Край».
Украли картини про Супермена
У Нью-Йорку невідомий грабіжник вкрав у приватного колекціонера твори Енді Уорхола, Роя Ліхтенштейна та інших художників на суму 750 тисяч дол., повідомляє Бі-Бі-Сі. Серед украдених робіт Уорхола — серія про Супермена, а також серія з восьми робіт під назвою «Камуфляж». Зловмисник пробив стіну й таким чином потрапив у приватні апартаменти на Манхеттені в період між 24 і 28 листопада, господарі в цей час були у від’їзді. Злочинець викрав також кілька дорогих годинників і ювелірні вироби, також він виніс відеозаписуючий пристрій, що був підключений до камери прихованого спостереження. Поліція розшукує злочинця. Особа постраждалого не розголошується.
Французька премія — Улицькій
Відомій російській письменниці Людмилі Улицькій присуджена французька літературна премія Симони де Бовуар, повідомляє ІТАР-ТАРС із посиланням на організаторів цієї премії. Письменницю нагородили за внесок «у роль і образ жінки». Журі премії очолювала філософ і літературознавець Юлія Крістева. За її словами, «основне призначення нашої премії — показати креативність жінки». Церемонія вручення премії відбудеться в кафе Les Deux Magots («Два маго») в Парижі 10 січня. Найвідомішими творами Людмили Улицької є романи: «Казус Кукоцького», «Щиро ваш Шурік» і «Даніель Штайн, перекладач». До речі, в грудні 2010 року вийшла нова книжка письменниці — роман «Зелений шатер». Книжки Улицької перекладені багатьма іноземними мовами, причому перша її книга — повість «Бідні родичі» — була видана в Франції. Улицька є лауреатом багатьох літературних премій, в тому числі й французької премії «Медічі», «Велика книга» та «Російський Букер».
Жан Рено зіграє Распутіна
Знаменитий французький актор зіграє роль Григорія Распутіна в стрічці режисера Розлін Бош. Погодившись на цю роль, Рено «кидає виклик» Жерару Депардьє, який збирається втілити образ старця в російсько-французькому телефільмі, зазначають dni.ru. Зйомки фільму Розлін Бош стартують на початку наступного року, а на екранах він з’явиться в листопаді. Уже є проект афіші, на якій зображений жагучий брюнет із загадковим поглядом та довгим волоссям.
Повернення майстра
У Національному художньому музеї України проходить виставка Марка Епштейна. Він прожив недовге життя — 50 років. Навчався в Київському художньому училищі у скульптора Федора Балавенського. У його формуванні визначальними були уроки Олександри Екстер і захоплення кубізмом. Згодом М. Епштейн став одним із головних діячів відродження єврейського художнього життя в Києві, брав активну участь у всіх сферах діяльності Культур-Ліги: оформлював книжкові видання на їдиш, займався сценографією, викладав в ізостудії, експонував свої роботи на виставках, очолював художню секцію. З 1923 р. Епштейн керував художньо-промисловою школою (потім технікум), і серед його учнів — Б. Вакс, Р. Марголіна, Г. Інгер, Х. Мастбаум, Ш. Коткес, Ц. Кіпніс. У 1927 р. він став членом ОСМУ (Об’єднання сучасних митців України), яке орієнтувалося на досягнення сучасного західноєвропейського мистецтва. Обумовлений часом перехід до «правдивого зображення дійсності» залишив майстру можливість висловлювати свої почуття в психології й експресії образів, акцентуючи увагу на національній тематиці — ескізи театральних костюмів та декорації для єврейських театрів Києва і Харкова, кримська серія малюнків тощо. При сталінському режимі М. Епштейн залишився чи не «єдиним єврейським художником» у Києві, як зазначав його перший біограф Густав Адольф у 1930 р. (часопис «Життя і революція). Із переїздом до Москви в 1932 р. Епштейн отримує замовлення на пам’ятники й статуї в дусі соцреалізму. Під час війни він перебував у Киргизії, у місті Фрунзе (тепер Бішкек), де малював багато етюдів. Це була вдумлива скромна людина, що багато працювала й ніколи не турбувалась про свою популярність — так згадували Марка Епштейна його колеги. Роботи майстра будуть експонуватися до 30 січня.
