У КНР заборонили сексуальну рекламу як таку, що розбещує суспільство
У Китаї відтепер заборонена будь-яка реклама з сексуальним підтекстом на телебаченні й радіо. Таке рішення прийняте державним управлінням радіо, кіно й телебачення, повідомляє www.tv-digest.ru.
У поширеному напередодні документі говориться: заборонено випускати в ефір рекламу й передачі, в яких задіяні наркотики, що медичні товари, що мають відношення до сексу, препарати для лікування хвороб, що передаються статевим шляхом, «секс-іграшки» і «вульгарна» реклама жіночої нижньої білизни або операцій зі збільшення грудей.
Не дозволяється також передавати в ефір ролики, в яких знаменитості зізнаються в тому, що користувалися такими товарами чи послугами. Мовців, які порушуватимуть заборону, чекає суворе покарання.
«Реклама з сексуальним підтекстом, зокрема, і погана реклама взагалі, не тільки вводить покупців в оману й шкодить суспільному здоров’ю, але й розбещує суспільство й морально роз’їдає його, прямо дискредитуючи радіо- й телевізійну індустрію», — підкреслюється в документі.
Нацрада відмовила каналам-телемагазинам у ліцензуванні
Нацрада з питань телебачення і радіомовлення при повторному розгляді не задовольнила питання про видачу ліцензії на супутникове мовлення каналам «Дизайн-TV» та Shopping-TV (відповідно, товариств із обмеженою відповідальністю PL TV та PL SALES), повідомляє www.telekritika.ua.
Як відомо із програмної концепції, канал «Дизайн-TV» позиціонує себе як український аналог каналів Style і Fashion, тобто збирався запропонувати глядачам інформацію про новини моди, українську модну індустрію, сучасні тренди дизайну одягу, інтер’єрів, ландшафтного дизайну. Shopping-TV за концепцією «надаватиме інформацію про товари».
22 серпня 2007 року Нацрада зняла з розгляду питання про видачу ліцензії цим телеканалам, на минулому засіданні — перенесла, а на цьому — за результатами голосування членів Нацради — не задовольнила.
Віталій Шевченко, голова Нацради з питань ТБ і РМ, так прокоментував це рішення: «Представники компанії не переконали Нацраду у своїй творчій потенції. Це, до речі, один із обов’язків Нацради, визначений законом, що ми своє рішення маємо приймати відповідально, і перед тим як проліцензувати компанію — переконатися в можливостях цієї компанії мовити, принаймні, щоби через рік не бути змушеними анульовувати неосвоєну ліцензію».
При цьому пан Шевченко зазначив, що і PL TV, і PL SALES можуть повторно підготувати і подати документи на розгляд: «Компанія може повторно готувати документи. А головне, висувати нові аргументи, мотивуючи, чому вона хоче мати супутниковий телеканал».
У неофіційному коментарі члени Нацради зазначали, що допоки не виробили своє ставлення до каналів-телемагазинів, до того ж запідозрили дану телекомпанію у телевізійному дилерстві: отриманні частоти з метою їхньої підготовки під перепродаж.
Як зазначив на засіданні Ігор Курус, перший заступник голови Нацради, при обговоренні даного питання, «деякі компанії уже зараз ліцензують собі по п’ять телеканалів. Нацрада має розібратися з цим питанням».
До речі, перед ліцензуванням представники PL TV і PL SALES категорично заперечували «родинний» зв’язок між двома компаніями. За словами ж Анатолія Новицького, директора ліцензійного департаменту Нацради, за документами, поданими на ліцензування, простежується частковий збіг засновників і власників цих двох телеканалів, а також засновників-власників телеканалу «Меню-ТБ».
На брифінгу Анатолій Новицький також озвучив цифри щодо динаміки ліцензування супутникових телеканалів в Україні: 2001 рік — два; 2002 — чотири; 2004—2006 роки — по одинадцять каналів щороку. В 2007-му вже 11 каналів отримали ліцензії на супутникове мовлення, до кінця року очікується, що такі ліцензії отримає ще кілька суб’єктів мовлення. За даними Нацради, в Україні на сьогодні видано 63 супутникові ліцензії.
