Проте ця радісна обставина не зігріває відносин між банківською системою та урядом, який перманентно наполягає на необхідності зниження істотно завищених, на його думку, кредитних ставок комерційних банків. Глава уряду не міг не виступити з цієї теми на ювілейному з’їзді банкірів. «Ми і надалі працюватимемо над цією проблемою», — запевнив прем’єр-міністр. Щоправда, цього разу, схоже, «рука бойца колоть устала». Зі слів А. Кінаха, уряд України не чинитиме адміністративного чи політичного тиску для зниження рівня процентних ставок стосовно кредитів комерційних банків. Як вважає прем’єр, цього можна добитися шляхом удосконалення законодавства, вироблення Національним банком України гнучкої нормативної політики, а також завдяки розробці чіткого механізму санації та банкрутства підприємств.
Тим часом назви банків і прізвища банкірів напередодні з’їзду частіше зустрічалися не в фінансових, а у кримінальних рубриках ЗМІ. Генпрокуратура днями оголосила про закінчення слідства стосовно двох епізодів справи банку «Україна». П’ятеро обвинувачених, які знаходяться під арештом, знайомляться з матеріалами кримінальної справи. У липні оголосять про закінчення слідства стосовно ще трьох осіб, серед яких колишній голова правління Віктор Кравець. Розслідуються старі та порушуються нові кримiнальні справи стосовно посадових осіб низки комерційних банків та ДПАУ. Зі слів заступника голови ДПАУ Святослава Піскуна, їх звинувачують у відми ванні «брудних грошей» і зловживанні службовим становищем. У «чорному списку» податкової посадові особи «Українського кредитно-торгового банку» (колишній «Геосантріс»), банків «БИГ-энергия» (колишній банк «Зевс»), «Надра». Засуджено керівника банку «Слов’янський» Олександра Фельдмана та заступника голови правління банку «Андріївський» Олександра Охріменка.
Особлива увага до українських банків, природно, пояснюється ще й прагненням міжнародної громадськості вберегти світ від загрози тероризму та використанням для його фінансування брудних грошей, «відмити» які можна тільки у легальних фінансових установах. Тим більше, що Україна, як відомо, разом iз деякими іншими країнами знаходиться у «чорному» списку міжнародної організації з протидії відмиванню злочинних прибутків (FATF). У зв’язку з цим Нацбанк збирається в обов’язковому порядку перевіряти закордонні філіали українських банків. Більше того, під знаком боротьби з відмиванням грошей він вживає проти банків, їхніх акціонерів та власників заходи, для яких так і напрошується визначення «драконівські». Тепер акціонерам, «владеющим существенным участием в банке», буде потрібен на це письмовий дозвіл НБУ, отримати який можна буде тільки довівши незаплямоване реноме. У іншому випадку, керуючись законом «Про банки і банківську діяльність», НБУ почне забороняти акціонерам користуватися їхніми невід’ємними правами. При цьому самим банкам часто відводять невластиву їм роль контролерів «моральності».
На вчорашньому з’їзді банкіри розкритикували цю тенденцію. Президент АУБ Олександр Сугоняко відзначив необхідність чіткого поділу функцій фінансового контролю. З його слів, банківська система «готова виступати партнером держави у боротьбі з відмиванням «брудних» грошей, а не замінювати державні органи контролю». Він також відзначив готовність банків зробити все можливе, щоб Україну виключили з «чорного списку» FATF.
Безумовно, престиж країни вимагає зняти всі існуючі стосовно неї підозри в участі чи просто сприянні відмиванню брудних грошей. Але, думається, при цьому не можна ставити під загрозу і престиж банківської системи, довіру до неї населення. Проте, відповідаючи на відповідне запитання «Дня», заступник голови — начальник слідчого управління податкової міліції Святослав Піскун підкреслив, що всі слідчі дії проводяться його підлеглими таким чином, щоб не нанести непоправної шкоди роботі банків і банківській системі загалом.
Продовження теми на сторінці "Подробиці"
