— У нашої країни є безцінне багатство — земля, якої немає ні в кого в світі. Якби воно працювало, нам не були б страшні ніякі фінансові кризи. Проте погляньте, як його використовують. Більшість господарств доведено до ручки. Інвестиції на село не йдуть. На мою думку, причина одна — земля ще не стала товаром. А те, що в нас робиться — від оренди до паювання — усе це півзаходи, не спроможні розв’язати проблему. Те, що я скажу, не нове, але від цього воно не стало менш актуальним. Земля повинна бути товаром, повинна продаватись і купуватися, мати високу ціну, служити заставою для кредитів. При цьому ми, ясна річ, повинні законодавчо захистити це наше національне надбання від розбазарювання, передбачити розумні обмеження її купівлі для іноземців, інші охоронні заходи. І тоді земля працюватиме й зробить Україну однією з найбагатших країн.
Уже сьогодні будь-який колгосп, будь-яке КСП готові віддатися тому, хто платитиме зарплату, постачатиме пальним, насінням тощо. А що зміниться, коли ми узаконимо продаж землі? Вона матиме справжнього господаря й годуватиме країну, а не вимагатиме дотацій, як тепер.
№190 06.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
