Хоч і з великими потугами, українська опозиція переходить від слів до справи. Вже призначено час і місце для об’єднання. Все відбудеться в День Соборності, 22 січня о 12.30 на Софійській площі. За словами Сергія Соболєва, акція опозиції розпочнеться спільним молебнем, який проведуть представники різних українських церков, і завершиться мітингом.
Утім, одна справа — декларація й урочисте підписання документа, а інша — рутинна робота, яку належить виконати, а саме: висунення єдиних кандидатів за мажоритарними округами. Чи вдасться це зробити — велике питання.
Насправді реальними для опозиції є не 225 округів, а як мінімум удвічі менше. Є округи (наприклад, у Західній Україні), де кандидат від об’єднаної опозиції проходить легко і просто. А є округи (скажімо, на південному сході), де у опозиції шанси мізерні (хоча Донбас іще може нам на цих виборах зробити сюрприз). Опозиціонерам належить вирішити дуже складне завдання: як ділити ці округи — вигідні і невигідні. Напевно ніхто не захоче, щоб його спалили на «поганому» окрузі. Навіть ті, хто залізно проходить за списком. Адже хто захоче прийти в новий парламент із репутацією лузера? Це може стати реальним каменем спотикання. І тут опозиціонери можуть дуже сильно перебитися.
Ще одна проблема — це неприєднана опозиція, «Удар» Кличка і «Громадянська позиція» Гриценка. Перший якраз набирає обертів і активно нарощує рейтинг.
Учора Віталій Кличко запропонував на кожному мажоритарному окрузі висунути від опозиції єдиного кандидата, якого визначати не за домовленостями, а через проведення так званих праймериз. «Виграти у продуктових наборів від влади зможуть тільки дуже авторитетні люди, яких підтримують не лише представники опозиції. Вирішувати, хто буде кандидатом від опозиції, повинні не вожді в кулуарах, а тільки виборці», — переконаний він.
Але чи захочуть вожді влаштовувати подібні праймериз? Чи зацікавлені вони в прозорості й відкритості? Чи потрібен їм цей головний біль? «Ударник» із Закарпатської області Валерій Пацкан зізнався у розмові з «Днем», що у їхньому регіоні вже все поділили. Усі так звані «єдині кандидати» будуть від однієї партії. Неважко здогадатися, що ця партія називається «Єдиний центр». «Я, наприклад, точно знаю, що голова «Батьківщини» вже домовився з Балогою. Отож подивимось, які у нас на Закарпатті будуть єдині кандидати. А якщо все буде нормально, спробуємо домовитися. Наприклад, я особисто готовий поступитися сильному мажоритарнику від «Фронту змін».
Утім, на думку провідного українського соціолога Ірини Бекешкіної, те, що Віталій Кличко залишився осторонь від іншої опозиційної тусовки, це насправді для нього позитив. «Його електорат не належить нікому. Це ті люди, які розчарувались у будь-яких політиках. І зараз таких людей доволі багато. І найбільше такого електорату саме в регіонах, де традиційно підтримували Януковича. Там найбільше тих, хто не визначився, і тих, хто взагалі не хоче йти на вибори. Кличко може легко підібрати електорат із «м’якого сходу». Донецька й Луганська області — це все-таки області регіоналів. А ось на «м’якому сході» й особливо в центрі найбільше вільного електорату, який може відійти до Кличка. А якщо він зараз піде в об’єднання, де є «Свобода», то йому нічого не світить. Його виборець «Свободу» не сприймає,» — резюмувала Бекешкіна
Як би там не було, зараз за всіма опитуваннями у Кличка понад п’ять відсотків. Інша справа, що значна частина його електорату — це молодь. А це не дуже надійний виборець, і в цьому є певний ризик. Але є й шанс — якщо вони прийдуть на вибори.
