«Політична ситуація в Україні не настільки складна, щоб вплинути на стабільність національної валюти. Хоч би хто опинився в кріслі прем’єр-міністра, НБУ і Кабмін будуть співпрацювати, як і раніше, вирішуючи завдання, покладені на них чинним законодавством. Мета у Нацбанку одна — забезпечення стабільності грошової одиниці. Якщо до державного бюджету на наступний рік буде закладено інші параметри, то Рада НБУ і її правління будуть проводити адекватну політику, не відхиляючись від цієї мети...» Так заступник Глави НБУ Володимир Кротюк парирував учора всі гострі запитання журналістів з приводу крісла головного банкіра. Втім, те, що ніяких сенсаційних заяв не передбачається, було зрозуміло ще до початку прес- конференції, анонсованої як «Система гарантування внесків фізичних осіб в Україні: реальний захист вкладників».
До речі, директор-розпорядник Фонду гарантування внесків фізосіб (далі — Фонду) В. Огієнко (учасник ряду прес-конференцій, присвячених банкрутствам комерційних банків «Україна» та «Слов’янський») уперше виступав із закликом довіряти вітчизняним банкам свої заощадження. Іншими словами — на конференцiї пояснювали, що політичні складнощі — ніщо, потреби та реалії економіки — все. Останні, за словами всіх виступаючих, вказують на збільшення ролі внесків із боку населення в банківський сектор як основної тенденції розвитку ринку фінансових ресурсів.
Згідно з офіційною статистикою, за дев’ять місяців поточного року кількість внесків від населення виросла на 31,8% (у грошовому еквіваленті — на 55,9%), змінилася сама структура заощаджень (на теперішній момент близько 60% внесків громадяни вважають за краще довіряти банкам у гривнях) тощо. За оцінками експертів, внески від населення мають друге, після рахунків підприємств, значення для капіталізації банків. У грошовому вираженні ці значення і тенденції виглядають далеко не так сприятливо, як у процентному. Умовно, із розрахунку на все населення України, сьогодні кожен окремо взятий громадянин довіряє банківському сектору менше за триста гривень. За даними Асоціації українських банків, у два рази більшу суму українці вважають за краще переводити у більш престижну валюту, ніж гривня, і зберігати вдома. У сусідній Польщі, для порівняння, 60% банківських капіталів складають внески фізичних осіб.
Як би йшли справи в тій же Польщі, зіткнися її громадяни з банкрутством такого титана, як «Україна» (не кажучи вже про історію з радянським Ощадбанком), — не відомо. Можливо, тому переконати українців у тому, що заощадження в комерційних банках (в розмірі до 1 200 гривень) не «згорять», намагаються за допомогою згаданого Фонду. Не вдаючись до тонкощів механізмів його роботи: захист фізичних осіб на ризики інфляції не поширюється, обмежуючись виключно ризиками банкрутства банків-учасників Фонду. А ось захистити самі банки від неприємних наслідків, від введення санкцій із боку країн ЄС, США, Швейцарії тощо (якщо закон про протидію відмиванню «брудних» грошей не буде прийнято до 15 грудня цього року) буде, ймовірно, набагато складніше. Як стало відомо «Дню», в Нацбанку вже замислюються над відкриттям кореспондентських рахунків (саме їх західні банки перекриють українським насамперед ) у країнах СНД. Судячи з усього, з подальшим переадресуванням у Європу — так, про всяк випадок.
ДО РЕЧІ
Кабінет Міністрів України виділив Державному Ощадному банку України черговий, 20-й транш у розмірі 16,82 млн. грн. для виплати громадянам компенсацій грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992 року в установи колишнього Ощадного банку СРСР. 14,63 млн. грн. буде виплачено вкладникам, а 2,19 млн. грн. — спадкоємцям померлих у 1997-2002 роках вкладників.
