Міністр оборони Росії Ігор Сергєєв направив президенту РФ Володимиру Путіну прохання про тимчасове звільнення з посади начальника головного управління військового бюджету та фінансування МО Росії Георгія Олєйника. Подання міністра, відповідно до офіційної інформації, направлене у зв’язку з порушенням карної справи проти генерал-полковника Олейника, і йдеться про його звільнення зi посади на період слідчих дій. Цю новину помітили навіть не всі російські медіа. Її характерна ознака — в тому, що вона має «український слід». Генералу Олєйнику інкримінується звинувачення у перевищенні посадових повноважень зi спричиненням тяжких наслідків, відповідно до ст.286 частини 3 Карного кодексу РФ. Перевищення повноважень генерала, відповідно до інформації з Генпрокуратури Росії, полягали в тому, що він брав участь у операції 1997-го року, в якій були також задіяні РАТ «Газпром» і корпорація «Єдині енергетичні системи України», яку очолювала тоді Юлія Тимошенко.
Оборудка, згідно з даними, якими оперують у Москві, проходила наступним чином: РАТ «Газпром» оформило кредит в банку «Імперіал» (на той час — банк, наближений до «Газпрому» і інших російських паливно- енергетичних монополій) та Національному резервному банку загальною сумою у $450 млн. Ця сума мала піти на виплати за бюджетними боргами «Газпрому» і спочатку мала прийти на рахунки податкового відомства РФ, а потім — мінфіну. З міністерства фінансів кошти були пішли на рахунки головного управління військового та бюджетного фінансування, яке й очолював генерал Олєйник. Він, у свою чергу, перерахував ці гроші на рахунки британської компанії United Energy Int., яка нібито є співзасновником ЄЕСУ. Мотивом було — поставка товарів за загальною схемою «газ в обмін на товари».
Російські медіа посилаються на представників російської військової прокуратури, які сумніваються в тому, що ця операція апріорі могла бути чесною, оскільки не існувало, зокрема, списків цих товарів. У Москві переконані, що й самі товари ніколи не поставлялися.
Потім гроші були направлені до «Газпрому», були зараховані як оплата боргів, «Газпром» повернув банкам взяті кредити. А Міноборони Росії таким чином недорахувалося $450 млн. Вважається, що оборудка була б неможливою без хабара — в пресі з посиланням на інформовані джерела називаються й суми ($2,5 — 3 млн.), які нібито й передані генералу Олєйнику.
У всякому разі, Генпрокуратура Росії минулої п’ятниці повідомила, що хоче допитати українського віце-прем’єра Юлію Тимошенко як свідка. Як повідомляли інформагентства, деталі — хто, де й коли допитуватиме Тимошенко, мали з’ясувати між собою українська та російська генпрокуратури, не виключалося, що допит міг би відбутися і в Києві. І він був би вже, до речі, не першим. Восени керівництво Генпрокуратури України оприлюднювало інформацію про відмову Тимошенко спілкуватися з російськими слідчими і запевняло, що в неї дійсно є проблеми. До речі, минулого тижня Ю.Тимошенко вже вдруге не поїхала до Москви на переговори, здавалося б, iз найближчих до неї питань — газових.
У заяві, переданій до ЗМІ минулої суботи, Тимошенко заявляє, що всі факти проти неї у справі МО Росії — нісенітниця і розцінює опублікування інформації про запрошення на допит як грубу провокацію. До речі, в прес-службі віце-прем’єра Інтерфаксу-Україна не підтвердили надходження запрошення російської Генпрокуратури. Проте російська преса припускає, що насправді російська влада вирішує «справою Олєйника» свої власні проблеми.
Першим в Україні на новини з Москви стосовно Тимошенко (в стилі екстравагантного PR-у) відреагував лідер «Щита Батьківщини» Дмитро Корчинський. У заяві, переданій до ЗМІ, палкий прихильник батьківщини сказав, що «якби це було правдою, варто було б присвоїти Юлії Тимошенко звання «Героя України» за послаблення армії ймовірного супротивника». Причому з таким клопотанням мусить виступити Генпрокурор України. А якщо ж зустріч Юлії Тимошенко зі слідчим російської прокуратури все ж таки відбудеться, то вона «має приймати слідчих в халаті і домашніх капцях, в цей момент їй мають робити манікюр», «до слідчих вона мусить сидіти спиною і розмовляти через плече, стомлено й байдуже», а «слідчі мають стояти трохи зігнувшись, в незручній позиції».
