Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЩОДЕННИК

21 жовтня, 2004 - 00:00

21 жовтня

Коли вщухають пристрасті, щезають почуття. А може ми, люди, за цим висновком приховуємо свої душевні мілини?

…Чоловік зупинився, ступивши від під’їзду кілька кроків. Мабуть, думає, що б його таке зробити глобальне, визначне, і до того ж — просто зараз. Він, нащадок славних канівських козаків, ще ого-го, на що здатен. На подвір’ї з’явилася дружина. Проходячи повз нього, посміхнулася:

— Ступай до хати та вмийся. Он як снідав, вимастився. А ти ж у мене маєш бути гарним.

Ну, що ти їй скажеш? Що старечої сили тільки й хватило на те, аби вийти у двір та подумати щось молодецьке? А тут вона «вмийся», «гарним»…

Віра ЗАГОРОДНЯ, Канів
Газета: