313 голосами ВР подолала президентське вето на Закон про вибори президента. «Зі святом демократії вас!» На ці слова кореспондента «Дня» член фракції КПУ Георгій Крючков відгукнувся побажанням: «Не забудьте відзначити роль комуністів».
Дійсно, саме від цієї фракції залежав результат найпроблемнішого голосування, яке спочатку давало 155 голосів замість необхідних 300: Кучма, як відомо, наполягав на нормі Закону про вибори президента, за якою громадянин міг поставити свій підпис на підтримку тільки одного кандидата. Як сказав В'ячеслав Чорновіл, «щоб звести вибори президента до вибору однієї людини». У цьому випадку, враховуючи необхідність збирання 1 млн. підписів для реєстрації кандидатом, перевагу одержала б тільки діюча влада та КПУ.
Олександр Ткаченко із цієї та з іншої позиції, вигідної для Президента — про визнання виборів такими, що не відбулися, за явки менше 50%, внесених у списки виборців, — намагався підігравати Банковій. Але — якось мляво, без ентузіазму, і в результаті найголовніші положення збережено в законі в первозданному вигляді.
Не пройшло і бажання Кучми наділити правами громадські організації («Злагоду»?), провести збирання підписів на підприємствах і в установах (через відділи кадрів?), перетворити 225 виборчих округів на 805 територіально-адміністративних (для простору діяльності виконавчої вертикалі?), скоротити терміни виборчої кампанії до 120 днів замість 180 («Досить обманювати народ, треба дати йому розібратися!» — гарячкував Володимир Марченко)...
Треба відзначити, що проти того, що хотів Президент, Марченко бився, як лев. А з СДПУ(о) гласно тільки профспілковий діяч Олександр Стоян боровся за свої і Президента права з питання про громадські організації. Трошки підпрягався п. Журавський і, мабуть, все. Тому пізніше в кулуарах парламентарії дійшли висновку: «скільки б п'ятих колон Банкової в Раді не було — дружба дружбою, а тютюнець нарізно». Володимир Філенко підвів риску з несподіваного боку: «Я можу одне сказати: це гикнулося Президенту голосування з МПА». Вочевидь, державники не подарували Кучмі гру в «російський вектор» і не повірили запізнілій заяві представника Президента про те, що Кучма насправді був проти?..
Роман Безсмертний був трохи засмученіший безуспішністю своїх спроб запобігти подоланню вето. На його думку, «процедура понівечена, і це спричинить тяганину навколо закону». Пан Безсмертний не виключає можливості Президента звернутися до Конституційного суду. «Я передбачаю складну долю цього закону. Але буду переконувати Президента в необхідності його підписання», — говорить Роман Безсмертний.
Частина зауважень Президента, які не мали принципового значення, ВР прийняла, і тому це ніби новий закон (тобто набувають чинності конституційні норми про 15 днів, протягом яких Президент може його підписати і т.д. — Ред. ). Тобто часовий резерв для маневрів ще дійсно є. Принаймні голова Центральної виборчої комісії Михайло Рябець, на прохання кореспондента «Дня» прокоментувати результат дружної роботи парламенту, відповів: «Я хотів би звернути вашу увагу, що подолання ВР вето Президента на закон ми розглядаємо як акт радше політичний, аніж правовий. Тому ЦВК виконуватиме той закон, який буде у встановленому порядку Президентом оприлюднено».
Проте настрій більшості депутатів відповідав емоційному висновку п. Косакiвського: «Оце це був імпічмент!»
