Спільне засідання Нацбанку України і Української спілки промисловців та підприємців (саме так воно йменувалося в усіх документах та виступах) виявило вчора цікаву тенденцію: дві ці організації, які довгий час займали діаметрально протилежні позиції з провiдних економічних питань, наполегливо декларували якщо ще не єдність, то досить схоже розуміння економічних реалій і обговорювали «першочергові завдання щодо узгодження плану спільних дій».
Щоправда, цей бюрократичний зворот досить прозоро визначає чималий розмір дистанції, яку сторонам (що представляють не тільки НБУ і УСПП, а також партії «трудовиків» та промисловців і підприємців, що входять у єдину парламентську фракцію), доведеться пройти для досягнення цієї самої єдності.
Проте в нинішній економічній ситуації і «трудовики», і «промисловці» бачать позитивну динаміку, що продовжує тенденції останніх трьох років. Більше того, негатив сучасного розвитку вони також розглядають однаково: як своєрідний голод економіки на кредитні ресурси, особливо довгі (і це при тому, що обсяг банківських кредитів промисловості виріс торiк проти 2001 року на 35,3%). Та ось головні причини, що визначають цей стійкий негатив, кожен бачить по-різному. Якщо президент УСПП Анатолій Кінах насамперед говорить про недостатню капіталізацію українських банків (4,7% до ВВП, проти бiльше 40% ВВП у країнах Європи), то голова Нацбанку Сергій Тігіпко починає з кредитних ризиків, пов’язаних із ситуацією на підприємствах. І хоч далі їхній аналіз був практично ідентичним, останню крапку в дискусії поставила все-таки банківська сторона. Її невідхильний аргумент полягав у тому, що «банки сьогодні просто ганяються за фінансово стійкими позичальниками».
При цьому цілком природно сплила тема рефінансування Нацбанком комерційних банків під інноваційні проекти підприємств. Примітно, що підняв її сам Тігіпко. Говорячи про те, що Нацбанк міг би просто «закритися» своїм головним завданням — підтримкою стабільності гривні — і ні на що інше не звертати уваги (відзначимо, що саме так поводився український центробанк при Вікторові Ющенку), головний «трудовик» підкреслив, що НБУ не може не цікавитися і «блоком структурних реформ», використовуючи для їх здійснення такий механізм як рефінансування інноваційних проектів. Але, як тут же пояснив Тігіпко, самі проекти Нацбанк практично не цікавлять (це справа комерційних банків) — він стурбований лише поверненням грошей... А свою роль Нацбанк бачить не у нав’язуванні комерційним банкам рефінансування якихось певних проектів, а виключно у співбесідах iз ними на цю тему і «підтягуванні» їх до її розуміння.
УСПП цю проблему схильна вирішувати більш радикально. Серед пропонованих нею заходів вдосконалення механізмів рефінансування комбанків розробка положення «Про проведення моніторингу середньо- і довгострокового кредитування (рефінансування) пріоритетних інноваційно-інвестиційних проектів». Крім того, УСПП запропонувала банкірам і свою допомогу в розробці та парламентському лобіюванні низки найважливіших законів, спрямованих на пріоритетний захист прав кредиторів, які в Україні, за визнанням обох сторін, відверто зневажаються.