Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Задоволені всі?

Конституційний Суд оголосив рішення щодо приєднання Верховної Ради до Міжпарламентської асамблеї СНД
31 січня, 2001 - 00:00

За ухвалою КС, оголошеною вчора, рішення про вступ до МПА СНД не може бути предметом розгляду Конституційного Суду, оскільки є не правовим, а політичним актом.

З моменту ухвалення Верховною Радою рішення про вступ України до Міжпарламентської асамблеї СНД це питання набуло статусу розмінної монети у політичній боротьбі всередині нашого парламенту. Варто нагадати, що і до, і після рішення про вступ до МПА, котре ставилося тодішнім спікером Олександром Ткаченком на голосування рекордну кількість разів (32), опоненти вказували на юридичну неможливість такого вступу. Як відомо, після Мінської конвенції 1995 року статус МПА СНД змінився, цей орган із консультаційного перетворився на міждержавний, а тому вступати чи не вступати до МПА мав вирішувати вже не виключно парламент, а керівництво держави, ставши перед цим повноправним учасником СНД. Розуміючи неможливість цього шляху, Верховна Рада стала членом МПА за «старими правилами», прийнятими в Алма-Аті у 1992 році, які у 1999 році вже не діяли. Ще позаторік подання до Конституційного Суду щодо рішення про приєднання до МПА мало б стояти на порядку денному. Проте тоді було не до того, тим більше що удаване членство України в цьому органі ніяких юридичних наслідків мати не могло. Насправді українським парламентом було зроблено лише жест, який би мав потішити самолюбство особливо завзятих прихильників більш тісної інтеграції України в СНД. Коли ж цей жест саме зараз став предметом розгляду в Конституційному Суді на вимогу 54 народних депутатів, виявилось, що ВР має сама вирішувати, що робити із власним рішенням. Воно, за визначенням КС, «не може розглядатися як правовий акт в розумінні статті 150 Конституції України». Таким чином парламент був залишений сам на сам із своїм членством в МПА СНД. Видається, що такий поворот справи влаштовує усіх: ліві можуть і надалі пишатися із «членства» України в МПА, у правих залишився їхній аргумент у суперечці з лівими — членство в Асамблеї й далі можна ставити під сумнів. А «головне» — власне МПА СНД залишилась задоволеною, маючи ніби у своєму складі український парламент.

Микола НЕСЕНЮК
Газета: