Партія регіонів першою почала виборчу кампанію і першою підбиває її попередні підсумки. На вихідних у столиці відбувся дев'ятий (весняний, відзначений веселими пролісками на агітаційних знаменах) з'їзд цієї політичної сили.
Головною на порядку денному була стратегія дій на завершальному етапі кампанії. Утім, лідер регіоналів Віктор Янукович говорив не стільки про стратегії та навіть не про тактику, скільки про недоліки нинішньої влади, її підступні плани зі зриву виборів, спотворення їхніх результатів на свою користь.
«Я готовий, ми, Партія регіонів, готові взяти відповідальність за майбутнє країни. Тому що ми знаємо, що робити», — почав він програмну промову і — вже через мить: «Ми були з вами свідками того, як на одному з останніх засідань Кабінету Міністрів ні Президент, ні прем'єр-міністр не могли відповісти на запитання: хто ж насправді стоїть за компанією, в залежності від якої знаходяться нині поставки газу в Україну». «Перехід» вийшов, м'яко кажучи, несподіваним.
«У результаті проблем із газом обсяги промислового виробництва вже в січні впали на 15%. Цифри за лютий не обіцяють бути кращими. Більш того, нас чекає перспектива підвищення ціни на газ з урахуванням транспортування та ПДВ до 270 доларів за тисячу кубометрів. Що це означає, розуміє навіть далека від економіки людина. Це катастрофа!»
Удосталь розкритикувавши владу, Янукович похопився: «Сьогодні в нас із вами має відбутися дуже відповідальна розмова не тільки про те, як отримати переконливу перемогу на виборах. Важливіше те, як ми виводитимемо країну з кризи після виборів», — сказав він і взявся переказувати присутнім витримки з нового програмного документа ПР «Стратегія економічного розвитку України». В основі плану з глобального відновлення справедливості давно загалом відомі речі: протидія корупції «не адміністративними, а економічними заходами»; децентралізація влади на користь регіонів; створення незалежної судової системи; оптимізація відносин із Росією («довіра до оранжевого керівництва з боку політичних еліт нашого північного сусіда давно та безнадійно підірвана»).
Делегати з'їзду, які явно не вперше слухають програму своєї партії, помітно зажурилися. І Віктор Федорович, пригадавши, що «стислість — сестра таланту», промову швидко згорнув. Тривалі регіональні вояжі, спілкування з людьми «під відкритим небом» не могли не позначитися на нинішній манері спілкування лідера регіоналів. Складалося враження, наче спіч писали не для з'їзду, а для мітингу.
«Прогалину» заповнили соратники. Найкрасномовнішим, утім, як завжди, виявився Євген Кушнарьов, який із претензією на суспільного спічрайтера презентував явно власну «народну мудрість»: «Не даремно сьогодні кажуть, що ніхто так талановито не бреше, як рибаки-мисливці й «помаранчева» влада»; «доречний сумний жарт «брежнєвських» часів: якщо хочеш бути ситим — ввімкни холодильник у радіоточку, коли виступає наш Президент-«Чисті руки». А також цитував спеціально для «помаранчевих правителів» Гліба Жеглова: «Не буди лихо, поки воно тихе. Ми не злопам'ятні, але теж буваємо злими, і пам'ять у нас хороша!»
Афористичністю відзначився також Тарас Чорновіл. Причина невдач влади, на його погляд, полягає в... масовому психічному розладі, аналогії широко відомому в Америці «в'єтнамському синдрому». «Влада живе минулим, революцією, діє в зміненій системі координат», — заявив народний депутат.
Про передбачувані технології зі зриву виборів детально розповіла Раїса Богатирьова. Основні дві, на думку регіоналів, — це відповідна «обробка» членів виборчкомів і махінації зі списками виборців. У першому випадку комісії формують несвоєчасно, не в тій кількості, без дотримання принципу квотного представництва від різних політсил; у другому — навмисно невірно перекладають списки з російської українською, «втрачаючи» будинки, вулиці та цілі квартали. У день голосування «технічні» члени комісій просто не приходять на роботу, «зненацька захворівши», разом із ними зникають печатки, ключі від сейфів й інші речі. У результаті вибори визнаються такими, що не відбулися. «Ми теж не вчорашні, і знаємо все, що задумала сьогоднішня влада, і знаємо, як цьому протистояти», — грізно наголосив Євген Кушнарьов.
Першим і найголовнішим своїм знаряддям регіонали обрали проведення відповідної інформаційно-просвітницької кампанії серед населення. Так, миколаївський нардеп Микола Круглов із трибуни розповів про те, що в цьому напрямі вже зроблене, і навіть те, які людям розрають інформаційні листівки. Друге знаряддя — залучення максимально можливої кількості іноземних спостерігачів, насамперед, звісно, з дружніх нам країн.
Ще один акцент — газова криза. «Цинічно заявляючи, що населення не постраждає, влада приготувала одразу ж після виборів — з 1 квітня 2006 року — підвищення ціни на природний газ для населення з 185 гривень за тисячу кубічних метрів до 277,5 гривні, тобто на 50%. А з 1 вересня 2006 року ціну для населення піднімуть вдвічі — до 394 гривень за тисячу кубометрів газу. Уряд теж пропонує повністю звільнити «Нафтогаз України» від встановлених платежів до бюджету», — йдеться у фрагменті звернення з'їзду, зачитаного Ігорем Шкірею.
Утім, кулуари цікавила інша інформація. Насамперед журналісти кинулися розшукувати Рината Ахметова, який балотується до Ради під сьомим номером списку ПР. Але мільярдер на партійний форум не приїхав, «у нього запалення легенів», пояснив Борис Колесніков. У самого Бориса Вікторовича столичний бенефіс запланований на 13 березня і пройде у форматі прес-конференції. Ахметов, який уже показався виборцям Донецька, очевидно, пускає таким чином «пробну кулю». У Києві він, імовірно, з'явиться вже після Колеснікова.
Поки ж у коментарях ЗМІ голова донецької облради сухий і лаконічний. Відповідаючи на запитання про ведення офіційних або неофіційних переговорів із «Нашою Україною» щодо можливої консолідації, був різкий: «офіційних консультацій ми з «помаранчевими» не проводимо, а неофіційних — і поготів. Усе тільки в інтересах країни! Дякую за увагу, колеги!» — сказав Колесніков, даючи зрозуміти, що спілкуватися більше не бажає. Зате Андрій Клюєв був усупереч власній традиції навдивовиж балакучий. «Які коаліції? Спершу вибори виграймо, потім дивитимемось», — заявив він кореспонденту «Дня». А кількість голосів, яку отримає ПР на виборах, Андрій Петрович спрогнозувати відмовився. «Ні, погана прикмета, — розсміявся він і додав: — І про посади ви поки що теж не питайте, розмови різні можуть бути, адже будь-які портфелі — предмет компромісу та конкретних коаліційних домовленостей». Посади для Ахметова також ще не вигадали. «Вважаю, йому цікава парламентська діяльність як така, — поділився Клюев. — Комітет? Напевне пов'язаний з економікою, фінансами, банківською діяльністю. Можливо, навіть бюджетний».
Між тим інший видатний представник ПР на умовах анонімності пояснив «Дню» ситуацію з коаліціями: «Ми справді поки що вичікуємо. Але головним об'єктом переговорів завжди залишається Президент. Адже зрозуміло, що називатимуть кандидатури на основні посади від тієї ж НУ не її формальні лідери, а Віктор Андрійович».
У будь-якому разі, жодних коаліційних угод безпосередньо до виборів ПР ні з ким підписувати, як і раніше, не збирається. Як і «допомагати» пройти в парламент своїм потенційним союзникам: опозиційним блокам Наталії Вітренко та «НЕ ТАК!». Теоретично вони могли б допомогти ПР сформувати суто біло-синю коаліцію, однак Віктор Янукович, роз'їжджаючи по країні, вже пояснює людям — мовляв, голосуючи за Вітренко, ви голосуєте проти мене. «А що їм допомагати, як ми це можемо? — хитро жмурячись, спитав Андрій Клюєв. — Пройдуть — гаразд, працюватимемо, а ні — то вибачте...»
