Оголосивши про початок нашого конкурсу для підлітків «Хто він — герой твого часу?», ми вже почали одержувати перші листи, аж ніяк не схожі на просто «відповіді на запитання», які ми ставили як своєрідну «лоцію» для молодих людей. Свідчення тому — лист 16-річного сільського десятикласника, що публікується сьогодні. І все ж ми ще раз нагадуємо наші запитання: не тільки, щоб «підштовхнути» до роздумів, але й щоб акцентувати вашу, дорогі читачі, увагу саме на цих аспектах. Чи існують ті, кому ти симпатизуєш, на кого хотів би бути схожим? Чи є в середовищі підлітків стандарти для наслідування, крім голлівудських героїв або вітчизняних рекетирів? Хто твій кумир: людина відома чи ні, але дуже важлива для тебе: Кличко, Шевченко, Руслана Лижичко або, можливо, твій батько, твоя мама, брат, учитель? Чекаємо на ваші листи і бажаємо успіхів!
Підтримувати норму — і є той справжній героїзм
Дуже довго мені здавалося, що про героя нашого часу продовжує говорити тільки сучасна фантастика (без жартів!). Там діють напівбоги, напівкібери, що повсякчас рятують усе людство. Проте за минулі п'ять років, незважаючи на нові напрями у фантастиці, про «людину, що рятує» можна прочитати дедалі менше. Неначе сучасних письменників більше цікавить містика, техніка і прибульці, людина ж залишається непоказним тлом захоплюючих, апокаліптичних подій. Бачені мною фільми з наукової фантастики на вітчизняному ТБ можна перерахувати на пальцях однієї руки, але і в них «супергерої» — це ті, хто діє жорстоко, нещадно і не дуже задумується про важливі речі.
Фільм за романом братів Стругацьких «Важко бути богом» розповідає про расу інопланетян, що перебувають майже в первісному стані. І поруч із ними земляни, які користуються технікою майбутнього. Хіба вони не боги порівняно із цими дикунами? Проте жорстокість, виявляється, однаково властива і тим, і іншим. Однаково як для радянського, так і для американського «варіанта майбутнього». Розрекламована серія про «чужих» є, по суті, всього лише відображенням постійних страхів американців 60-х років із приводу вторгнення інопланетян. Культові фантастичні бойовики «Універсальний солдат» і «Термінатор-2»: гори трупів і жахливе руйнування — візитні картки двох непереможних «супергероїв». Так само, як і «Армагеддон», як «П'ятий елемент», як...
Чи не правда, невтішна перспектива загальної смерті і руйнування мчить на нас з екранів? Зовсім не обнадіює цей образ «залізного борця» перед настанням нового тисячоліття. Так що я дедалі частіше думаю про повсякденне життя, коли підтримувати норму — і є той справжній героїзм, який переживе всі апокаліпсиси і руїни, інстинктивно чинячи опір пропаганді жорстокості і насильства, хоч би в які футуро-вдяганки вони не виряджалися. А тому звичайних героїв і справжніх мудреців я шукаю в житті, серед моїх знайомих, які продовжують жити, працювати, мріяти. Як мені здається, герой мого часу — це людина, котра знає жах влади і котра вибирає поміж силою і правдою — правду. Без таких майбутнє справді може стати щоденним кошмаром.
Антон КОСТЮК, 16 років, Рівненська обл.
