Головне — визначитися з жанром. Виставка «Дизайн для кожного тіла», що відкрилася в Центрі сучасного мистецтва при Києво-Могилянській академії, звичайно, може називатися експозицією сучасного, навіть ультрасучасного, дизайну. Але лише на перший погляд.
Насправді тема цієї виставки для багатьох на ній присутніх виражається більш емоційним: «Як добре живеться шведам!»
Підстав для простодушних вигуків надано достатньо. Те, що це не тільки про дизайн, підтверджують гарні кольорові фото на стінах. На знімках зафіксовані радісні шведські дами та пани, а внизу описані причини їхніх посмішок. Виявляється, що:
— 40% шведів мають заміський будиночок;
— у всіх шведів п’ятитижнева оплачувана відпустка;
— у Стокгольмі щорічно вручають спеціальну водну премію за успіхи в збереженні й оновленні водних ресурсів;
— крім омбудсмана з питань прав людини, в Швеції існують також омбудсмани з питань дискримінації секс-меншин, проблем етнічних меншин, інвалідів.
Про пенсійні гарантії навіть не говоритиму. І про шведське суспільне право гуляти, збирати гриби та ягоди в лісах і парках, залишаючи їх у природній чистоті — також.
Недивно, що за такого «соціалізму» і речі повинні бути не просто зручними, а надзручними, тобто змодельованими так, що це вже не предмети зовнішнього світу, а продовження органів людського тіла. Таких речей на виставці — сила-силенна. Ергономічні ручки та викрутки — працювати такими, судячи з усього, одне задоволення; інші ручки для людей із хворими суглобами — такими можна писати навіть із запущеним ревматизмом. Робот-газонокосарка на сонячних батареях — сам все косить, сам себе підживлює, сам обходить перешкоди. Безрозмірні тапки на будь-яку ногу та для будь- яких обставин — від поїзда до вечірнього прийому. Стілець «Солідарність» із розширеним сидінням, щоб посадити поруч, наприклад, кішку, дитину чи іншу дорогу істоту, яка на ньому сидить. Металевий рюкзак «Боблбі», більше схожий на портативний реактивний двигун, — у такому можна без побоювань тягати все що завгодно — від відкритих пляшок до комп’ютера. Окуляри без дужок — єдині в світі окуляри з патентом, і, що ще важливіше, єдині в світі, які не тиснуть. Надлегка та надміцна інвалідна коляска з титану. Чаєкавник, із якого не розпліскується вода (мрія ідіота). Світлофор для сліпих із регулюванням гучності звуку. Силіконова лампа для польових умов. Пилосос, який не просто чистить килими, а ще й кондиціонує повітря. Вічне люстерко з неіржавіючої сталі розміром із кредитну картку. Один із найпривабливіших об’єктів виставки — люстра, на якій можна гойдатися.
А справжній хіт «Дизайну» — жовта тканина, яка, завдяки набитому на ній візерунку у вигляді шрифту Брайля, створює відчуття жовтого кольору в сліпих(!)
Після цього важко навіть дорікнути нашій неповороткій промисловості. Це те саме, що лаяти віз, запряжений сивою кобилою, за те, що він відстає від надзвукового авіалайнера.
Та й порівняння моє некоректне. Насправді, є тільки одна принципова відмінність, що не особливо залежить від рівня багатства тієї або іншої країни. Просто шведські дизайнери, менеджери, політики та промисловці думають про те, як зробити життя співгромадян максимально зручним, та отримати завдяки цьому прибуток, зрозуміло. А наші думають про те, щоб отримати прибуток, і ні про що більше. Ну, ще, може, щоб не опинитися за цей прибуток у в’язниці. Буттєва, так би мовити, відмінність (а не соціальна, «ментальна», національна).
Скільки років має минути, щоб було по-іншому, — невідомо.
