Перші спадкоємці британського престолу, які з’явилися на світ не в палаці, а у лікарні, відрізняються від своїх коронованих предків веселою вдачею, незалежним характером і приємною зовнішністю. На їхніх завзятих плейбойських обличчях — жодного сліду сумовитого профілю їхнього батька. Чарльза, звичайно, поважають за заслуги перед наукою та тваринами, але цей його ніс, і проділ, і вуха... Яке щастя, що явні зовнішні ознаки виродження королівського роду не передалися дітям. Синiв Чарльза люблять уже за те, що на цих юнаків, дякуючи їхній мамі, приємно дивитися.
«Важливіше за все те, що Діана виховала своїх хлопчиків нормальними дітьми», — сказав після її загибелі один із друзів сім’ї Спенсер. Попкорн, кіно, атракціони, спортивні штани — раніше жодному спадкоємцю трону нічого такого не дозволялося. Як і вона сама, що зросла у неповній сім’ї (батько леді Ді, граф Спенсер, розійшовся з її матір’ю й оформив опіку над дочками на себе, коли Діані виповнилося шість), сини її також пережили розлучення батьків та прилюдне полоскання сімейної білизни, яке могло зробити з дітей неврастеніків. Одначе — завдяки Діані — не перетворило. І ангелами вони не стали. Стали народними улюбленцями, як мама.
Ангелом — до певного часу — здавалася юна Діана на тлі надто непривабливого дорослого Чарльза. Її полюбили не за глибокий внутрішній зміст, якого, схоже, й не було, а за ідеальну форму: чарівливість й уміння подобатися всім, навіть двору, що замінювали їй талант державної пані, якою вона так і не стала, повідомляють izvestia.ru/weekend. Народ протиставляв принцесу Віндзорам, і це була одвічна суперечка між культурою, традиціями та попсою, в якій попса завжди перемагає. Газета Die Zeit написала про феномен Діани: «Не особливо красива, не особливо розумна, жінка, яка взагалі нічим особливим не вирізнялася, заволоділа розумом мільйонів...» Вона не була ідеалом краси — але почуття стилю їй не зраджувало. А талант спілкування замінив принцесі освіту, якої, по суті, вона так і не отримала.
ДЕ ВСІ НАВЧАЛИСЬ ПОТРОХУ
Діана навчалася у Норфолку, де народилася. Потім у графстві Кент, у знаменитій школі для дівчаток Севен Оукс, де, одначе, не виблискувала талантами. Про Оксфорд або Кембрідж не йшлося — 16-річну Діану відправили до Institute Alpin Videmanette у Швейцарії, де відточують манери аристократичних дівчат. Вона повернулася раніше, ніж очікувалося.
Її діти все ж таки доросли до Ітона й найпрестижнішого шотландського університету Сент- Ендрю, де вивчав історію мистецтв Уїльям. Але про Гаррі, молодшого, говорили, що він рідкісний ледар. І вчителька Сара Форсайт подала в суд на Ітон, де їй, начебто, запропонували написати за Гаррі курсову, а коли вона це зробила, не продовжили з нею контракт. Може, й правда, може, ні.
Коли Діана загинула, Гаррі не було й дванадцяти. Надто юний, щоб така втрата не позначилася на його психіці. І потім ніхто не здивувався повідомленню Бі-Бі-Сі про те, що Гаррі випиває і курить коноплю (Діані, до речі, приписували пристрасть до кокаїну), — батькові довелося відправити його на лікування.
У палаці не робили з цього таємниці — як не приховував своїх гріхів і сам принц. Гаррі щиро розкаювався, опинившись у поліцейській дільниці після вуличної бійки. Не робив спроб відхреститися від історії з фотографом, якому розсік губу, виходячи з нічного клубу (дав здачу). І визнав свою помилку після того, як з’явився на вечірці зі свастикою на рукаві: безглуздий маскарад, на прикрість, співпав із запрошенням батьком Гаррі та бабусею-королевою у палац з нагоди 60-річчя звільнення колишніх в’язнів нацистських концтаборів. Guardian пророкувала, що Гаррі не приймуть у військову академію Sandhurst. І пригадала йому про двоюрідного прадіда Едуарда VIII, який симпатизував нації.
Але Гаррі прийняли до академії. Там він дав привід для хвилювань, заявивши, що піде служити до Іраку, оскільки «не збирається просиджувати штани вдома, доки інші хлопці битимуться». І пригадав про героїчного дядька Ендрю, який управляв вертольотом на Фолклендах. Але Ірак — не Фолкленди. І ніхто з підданих не підкидав у повітря чепчиків, розуміючи, яким небезпечним для 22 річного принца, третього після батька та брата претендента на трон є такий близькосхідний вояж. На сайті «Аль-Каїди» було сказано: «Нехай Аллах покарає його, як хрестоносців». Оцінивши загрозу життю однополчан, принц угамувався.
Уїльям, який вступив до військової академії Sandhurst після університету, також відзначився: на стрільбах втратив особисту зброю. Години дві шукав у кущах в окрузі — але автомат L86 LSW знайшов хтось інший. За провину Уїльяму не вручили «Золоту шпагу» як кращому випускникові. Нагорода пішла навіть не до іншого, а до іншої — Енджели Лайкок, що принцу, напевно, здалося образливим. А може й ні, тому що головного Біллі не втратив — шансів на корону.
КОРОЛІВСЬКІ ПРИСТРАСТІ
У Діани не було часу на романи: у 19 років вона стала спілкуватися з Чарльзом, у 20 вийшла заміж, у 21 народила сина, у 23 — другого. Чи можна вважати її роман із Доді наслідком того, що вона не догуляла в юності? Навряд чи. Аль-Файєди зробили ставку: заволодівши символами британської якості та британської респектабельності — Harrod’s і Selfrige’s, куди заходила сама королева, вони не зупинилися перед завоюванням принцеси. А та піймалася на гачок. Головним гріхом Діани до того часу вважали пристрасть до вбрань. Але її сини переслідують інші пристрасті.
Арабелла Масгрейв, Зара Сімонс, Розана Інес-Кер — усі вони встигли побувати у ролі подружок Уїльяма, поки той не зустрів Кейт Міддлтон. Ось вони з Кейт на вечірках, потім принц Чарльз дозволив їм жити у своєму маєтку у Кларенс-Хаус, потім Кейт відмовилася від королівського запрошення на святкування Різдва, заявивши, що проведе ніч у палаці лише тоді, коли стане дружиною принца, й компанія Woolworths підготувала 25 тисяч кухлів і 12 тисяч тарілок із зображенням закоханих — до їхнього весілля. Весілля не було: у квітні Біллі та Кейт розлучилися. Щоб у липні, після концерту пам’яті Діани, почати все спочатку.
Гаррі встиг менше. Йому приписують лише стосунки з Челсі Дейві, з якою той познайомився у Лесото: він тоді вирушив до ПАР аби взяти участь у зйомках фільму про небезпеку СНІДу, а 19-річна Челсі відпочивала поруч, у маєтку батька. І три роки вони разом. Навіть публікація у Sun, чий фотокор буцімто нагледів Гаррі, який пестить на вечірці у клубі Boujis груди якоїсь Наталі Пінкхам під час відсутності Челсі, виявилася «качкою»: це було за рік до його знайомства з Челсі. А про щирість ставлення Гаррі до коханої говорить уже той факт, що на свою «п’яту точку» принц наніс татуювання з її ім’ям — плітки про це швидко поширилися академією, й сержант із шикування наказав Гаррі зняти штани.
Навіть добре, що шанси Гаррі на престол близькі до нуля. Навіщо королю піддані, які пам’ятають його голим? А коли Гаррі набридне бути військовим, він усерйоз займеться благодійністю — як мама. Власне, цим він уже зайнявся, знявши власний фільм про тих, хто голодує в Африці.
БАБУСИНІ ОНУКИ
Чим далі, тим більше вони схожі на Віндзорів — не на батька, а на бабусю, яка з дитинства запрошувала онуків на щотижневе чаювання та вела з ними бесіди про історію трону. З роками вона стала більш терплячою до дівчат своїх онуків. Єлизавета II вважає Кейт не найгіршою партією для Біллі, який ще рік тому заявив, що не думає про королівське майбутнє, тому що «життя для цього занадто коротке». Напевно й він наслідуватиме матір, яку добродійність прославила не менш, ніж зовнішня привабливість. З іншого боку, в Уїльяма є батько, який сам ще не зійшов на престол і незрозуміло, коли зійде, дай Бог здоров’я королеві.
Королева тим часом сягнула того віку й тієї мудрості, які дозволяють жити у світі з реальністю та просто радіти внукам, прощаючи їм усе. Вона навіть не стала з’ясовувати, хто з них, Уїльям або Гаррі, записав хуліганські тексти на автовідповідач її мобільника, хоч про цей випадок написав навіть таблоїд палацу Daily Star. Королівський секретар Робін Джанврін трохи не впав зі стільця, коли, подзвонивши її величності, почув: «Це Ліз. Мене зараз немає на троні». І дізнався, що, набравши трійку, він може бути з’єднаний по телефону з собачками Єлизавети II, з її аристократами породи вельш-коргі-кардіган, з якими королева панькається майже так само, як із онуками.
Не успадкувавши батькової зовнішності, принци, вочевидь, успадкували кмітливість Єлизавети, яка з гідністю вийшла з історії із загибеллю Діани. Бабуся провела невістку з почестями, на які та жодним чином не могла розраховувати за життя, — тому що цього чекав народ. Принци також виявилися вищими за забобони: на панахиду вони запросили сестер Доді аль- Файєда, знаючи, що їхній батько Мухаммед прокляв Віндзорів. А на концерт, який відбувся 1 липня, у день народження принцеси, покликали мачуху, яка також явно не викликає в них теплих почуттів, вважаючи її непрямо винною у нещасті матері. Саме принци примирили країну з важкою втратою й значною мірою забезпечили майбутнє цієї монархії, в доцільності існування якої сьогодні на Британських островах, схоже, ніхто і не намагається засумніватися.
