Мова як засіб спілкування також зазнає воєнних «втрат». Їй завдають «непрямої шкоди». Обидва терміни — «втрата» (щось втрачене) і «непряма шкода» — сучасні евфемізми. Війна «зачіпає» мову так само, як розбомблені міста й тіла військових. «Зачіпає» — також евфемізм. У перекладі з грецької евфемізм означає «м’яко кажучи».
Не дивно, що така жорстока подія, як операція «шок і трепет», використовує евфемізми. Ми створюємо такий собі лінгвістичний курорт, де зло розсіюється при зануренні в джакузі евфемізмів. Жаргон приховує правду й заспокоює уяву. Його значення неоціненне в тоталітарних країнах, де диктатор намагається перетворити вбивство та агресію на респектабельні «ліквідацію» і «визволення».
З одного боку, в піщаній бурі війни піхота й авіація потребують недвозначних наказів щодо напряму руху та розташування цілі. Це робиться нині за допомогою комп’ютерів та високих технологій набагато точніше, ніж за тих часів, коли юні лейтенанти орієнтували свої загони «ген на той гай» або церковний шпиль (а де його знайдеш в пустелі?). З іншого боку, уряди потребують евфемізмів, щоб народи легше мирилися з тяготами воєн.
Перший постріл в нинішній іракській війні було зроблено по «target of opportunity» («цілі, яку не можна упустити») — будівлі, де, за даними ЦРУ, ховалися в цей час Саддам Хусейн та його сини. Цей новий термін перевертає старий евфемізм з ніг на голову. Раніше слова «target of opportunity» («принагідна мета») означали «випадкове бомбометання». Під час Другої світової війни вони виконували роль звичайної інструкції для екіпажів бомбардувальників, які з якихось причин не могли відбомбити по заданих цілях, але повинні були позбутися смертоносного вантажу, щоб повернутися додому і благополучно приземлитися. Бомби скидали за першої ж можливості, не дивлячись, на що вони падають. Нове значення терміну — вразити принадну, випадково виявлену дуже важливу ціль. Летіть і дістаньте Саддама з синами, які забилися в щілину на південній околиці Багдада. «Обезголовте» режим.
Прізвиська, що роздають смертоносній зброї та зброї масового знищення, роблять їх менш страшними. Крилаті ракети стають «круїзними», а що ховається під невинними «Крихта Тім», «Простак Джон», «Дейві Крокетт» (національний герой часів мексиканської війни. — Прим. пер. ) або французьким «Exocet» (літаюча рибка) обивателю взагалі знати не обов’язково. У сучасній словесній війні називати речі своїми іменами можна лише, щоб нажахати противника (наприклад, «bunker-buster» — той, що висаджує бункери) або при утворенні цнотливих скорочень (massive ordnance air blast bomb = Moab, «мати всіх бомб»). Суворе табу введено на слова «ядерна зброя» — краще написати просто Бомба (з великої літери) або сказати «останній засіб стримування». Принизливий «відступ» перетворився на «відхід на заздалегідь підготовлені позиції».
Жителі Лондона намагалися сміятися над німецькими літаками-снарядами часів Другої світової, називаючи їх «коробочками». Бі-Бі-Сі нещодавно реанімувало старий евфемізм, назвавши крилату ракету «Коробочкою Судного дня». Ця «іграшка» вдесятеро потужніше «Бомби», скинутої на Хіросіму; вона може пролітати тисячі миль не збившись з цілі. Її виробляють на потоці. Коли американця, який брав участь у передачі, запитали, що буде, якщо ця «коробочка» впаде на Лондон, той миттєво перефразував знамениту кінорепліку «Давай, порадуй мене!» на евфемізм «Вона може сильно когось засмутити».
Винахід евфемізмів — старий, як сама війна. Гомерівські герої, вмираючи, «кусали землю». Вождь бретонців про вторгнення римлян: «Вони залишають після себе пустелю і називають її миром». Ми вигадуємо евфемізми, описуючи те, що видається нам надто неприємним, аби називатися своїм ім’ям. Наші предки так боялися ревучого звіра, що не дали йому імені, а називали просто «той коричневий» — німецьке «Baer» і англійське «bear».
Новий воєнний жаргон народжується щодня на наших очах. Нам слід уважно слухати словесну канонаду, яка звучить навколо нас, щоб відрізнити порох від піротехніки. Щоправда, «пристойність» — дуже рідкий звір у наші часи. Дехто каже, що він вже вимер.
