Поки вчора Президент України Віктор Янукович підбивав перші підсумки діяльності комітету з економічних реформ на його розширеному засіданні, експертне середовище в черговий раз задалося питанням: «А чи правильно реформуємо?»
Ефективність та основний вектор сьогоднішніх ініціатив влади вчора на конференції «Україна: реформи, конкурентоспроможність, інвестиції», організованою Фондом «Ефективне управління» та виданням Financial Times, оцінювали експерти, вітчизняний і іноземний бізнес, опозиційні політики й чиновники першого ешелону.
«Ми запросили на конференцію бізнесменів та інвесторів зі всього світу, щоб повідомити — Україна на шляху реформ, і скоро умови для ведення бізнесу значно покращаться. Згідно з представленою Президентом України програмою реформ, будуть проведені такі важливі трансформації, як податкова й бюджетна реформи, реструктуризація природних монополій і завершення процесу приватизації, земельна реформа тощо, — наголосила директор Фонду Наталія Ізосімова. — Це реальна можливість забезпечити економічне зростання, і ми постараємося нею скористатися».
На щастя, те, що Україна рухається в напрямі реформ, не викликає сумніву навіть у представників опозиції. Так, як відзначила у своєму виступі на конференції голова комітету Верховної Ради з питань промислової та регуляторної політики й підприємництва Наталія Королевська, Україна рухається. Однак, як додала народний депутат, поки незрозуміло, в якому напрямі та за чий рахунок. «Хоча хочеться вірити, що країна стала на шлях реформ... — сказала Королевська. — Але не можна допустити, аби слово «реформа» після цього всього стало лайливим, як свого часу ним стало слово «приватизація»».
Присутність невпевненості в обраному шляху в масштабах усього суспільства визнають навіть в уряді. «Щодо реформ, які розпочала проводити Україна, у суспільства існує неоднозначна оцінка, — заявив учора на конференції прем’єр-міністр України Микола Азаров. — Одні стверджують, що почалися довгоочікувані реформи, інші ними налякані...»
Левову частку сьогоднішніх реформ складає податкова. І експерти, у свою чергу, продовжують висловлювати занепокоєння багатьма пунктами проекту Податкового кодексу. Зокрема, на думку управляючого партнера міжнародної консалтингової компанії PricewaterhouseCoopers в Україні Бориса Краснянського, в Кодексі зараз достатньо норм, які з прийняттям документа можуть погіршити інвестиційний клімат нашої держави, що абсолютно суперечить задекларованій меті...
Ці приклади свідчать про наявність проблеми в комунікації владних структур із суспільством, вважає директор Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові Мартін Райзер. «Щоб провести реформу, необхідно краще роз’яснювати населенню, який економічний підйом принесуть такі заходи. Також потрібно розробити механізми протидії бюрократії, а органам влади продемонструвати переконливі докази того, що правила будуть обов’язковими для всіх, включаючи членів уряду та бізнес-еліту. Це справжній виклик політичним лідерам, і якщо він буде прийнятий, Україна відчує позитивні результати», — зазначив Мартін Райзер.
Як запевнив у своєму виступі Азаров, урядовці залишаються готовими до діалогу з незадоволеними, відкритими для критики й пропозицій. І у свою чергу закликав пам’ятати, що це перші за багато років радикальні реформи. Тож, мовляв, урядовці мають право на маленькі помилки. Але Азаров пообіцяв поступово виправити й їх, вносячи зміни, зокрема, й у Податковий кодекс.
Цікаво, чи сподівається уряд Миколи Азарова згодом почути оплески на адресу своїх реформ? Як зазначив віце-прем’єр-міністр України з економічних питань Сергій Тігіпко, оплески реформам будуть можливі лише через п’ять-вісім років. «Коли ж починаєш реформи, оплесків не слід чекати. Їх не буде. Замість них буде жорстка критика», — констатував Тігіпко.
Про те, який шлях на ці п’ять-вісім років українській економіці напророкували присутні на конференції чиновники та експерти, а також, чи позбуватимуться реформи ознак імітації в очах суспільства, детальніше читайте в наступних номерах «Дня».
