Профспілки вимагають від уряду, аби він обѓрунтував необхідність підвищення цін на газ для населення відразу на 50%. Учора на цю тему розмовляв із журналістами глава Національного форуму профспілки України Мирослав Якібчук. Як зазначив профспілковий функціонер, на вимогу профспілок уряд представив декілька документів, які він вважає обѓрунтуванням своїх дій. Висновок профспілкових фахівців: обѓрунтування підвищення газових цін урядом не сформовано. Якібчук наголосив на тому, що основна урядова мотивація — важке фінансове становище газової галузі країни і, зокрема, підприємств НАК «Нафтогаз України». Глава профспілки жартує: згідно з документами уряду ціни «підвищуються тому, що підвищуються», і додатково пояснює: бо підвищується газова ціна у світі.
Але до чого тут світові ціни, якщо Україна спрямовує на послуги населенню газ лише власного видобутку? І таких «нескладух» в урядовому обѓрунтуванні більш ніж досить. Чого вартий один лише графік, на якому змальована структура місячних витрат домогосподарств країни. На першому місці в пересічної української родини (2,59 людини), виявляється, дві позиції: алкогольні напої та тютюнові вироби, а ще транспорт (по 94, 18 грн.). Друге місце відводиться двом іншим стовпам споживання — зв’язку, а також рестораціям і готелям. На них іде по 74,2 гривень. А ось на оплату природного газу витрачається всього 50,4 гривень на місяць. Але чому б урядовим «обѓрунтовувачам» не навести ще й дані про витрати на харчування? Тоді газові витрати і не виглядали б з-за величезного стовпа. Це був би чудовий матеріал для агітації: дивіться, мовляв, як багато ви їсте і як мало платите за такий дорогий продукт, як природний газ.
Профспілкового діяча особливо обурює, що витрати українських родин на газ порівнюються з витратами на ресторації та готелі. Він розповідає про своїх батьків, які мешкають у селі та, як і більшість селян, за своє життя жодного разу не мешкали в готелі й не вечеряли в ресторації. Отже, нескладно передбачити, що ці витрати утворилися не за рахунок пересічного українця, як це представляє уряд громадськості, а за рахунок тих людей, які їздять на «Мерседесах» і мало не щодня обідають у ресторанах. Але ж серед цього стану ми знаходимо власників не тільки фабрик і пароплавів, а й газових свердловин. Чи можна підганяти під їхні прибутки пересічного українця?
За словами Якібчука, уряд надав профспілкам матеріали, в яких показано проблеми нашої держави, пов’язані з цінами на газ, але ці матеріали не доводять, чому проблеми мають вирішуватися лише за рахунок громадян, а не інноваційних підходів чи скорочення прибутків олігархів. І справді, чому б перед підвищенням цін на газ для населення не перевірити законність власності окремих людей (кажуть, більшість із них — народні депутати) на загальнонародні, згідно з Конституцією, надра? Тоді українці мали б куди більше довіри до скромно замовчуваного урядового гасла про затягування пасків. Чи можна визнати як головний урядовий аргумент твердження про те, що ціни на газ для населення не переглядалися з 2008 року?
Якібчук торкнувся також ще одного проблемного для наших людей питання — отримання обіцяних субсидій. Уряд уже продзижчав усі вуха про знижений поріг і спрощений порядок. Більше того, стверджується, що на отримання субсидій негативно не впливатиме заборгованість, що є у споживачів. Тим часом, як розповів Якібчук, профспілкові активісти зателефонували на всі «гарячі лінії» в областях країни і скрізь почули відповідь, що боржникам субсидії не надаватимуться. Іншої думки лише в Мінпраці та соцполітики, але й там не можуть назвати документ, який встановлює таку норму. Як наслідок, заявляють профспілки, існує небезпека, що більше трьох мільйонів домогосподарств не отримають необхідної для них субсидії. І цей висновок підтверджує ще та обставина, що уряд озвучує кількість субсидій у розмірі 1,3 мільйона, тоді як сьогодні в країні — 4,3 мільйона домогосподарств, які є боржниками щодо плати за житло та компослуги. При цьому, як показує аналіз урядових документів, 1,3 мільйона «щасливців» отримуватимуть допомогу не впродовж усього року, а лише протягом шести місяців опалювального періоду. Останнім часом газ і гаряча вода коштуватимуть для них рівно стільки ж, скільки для людей із великим достатком. І це називається захист незахищених?
