Що чекає нас у 2009 році? Як завжди, непередбачуваність — звірство терористів або необачне рішення національного лідера — зробить свою справу. Та багато що з того, що відбудеться завтра, стане результатом історії.
За останнє сторіччя населення землі збільшилося вчетверо, а кількість міського населення — у тринадцять разів. Світове виробництво виросло в сорок разів, використання води — у дев’ять, енергоспоживання — у тринадцять, а викиди вуглекислого газу — в сімнадцять. У XXI сторіччі доведеться жити з наслідками всього цього, як хорошими, так і поганими.
Деякі чинники, які визначатимуть наше життя, спрямовані в різні боки. Віковий склад зазнав значних змін. В Азії та Європі значно скоротився рівень народжуваності. Ці зміни ще помітніші у Гонконгу, Сінгапурі й Південній Кореї, ніж у таких католицьких європейських країнах, як Іспанія, Італія й Польща.
Водночас люди стали жити довше, таким чином, через покоління кількість залежних похилих людей у деяких країнах перевищить кількість молодих людей. Ми звикли до суспільств із демографічною структурою, яка нагадує піраміду — широка база молоді, що звужується до верхівки похилих людей. Однак сьогодні структура нагадує більше профіль хмарочоса, більш-менш однаковий від верхівки до основи.
Наше старше населення має давати собі раду з усе молодшими технологіями. Це розширює можливості освіти та працевлаштування. Сьогодні багатьох студентів готують до робіт, яких іще немає. Крім того, знання певного виду можуть швидко стати непотрібними.
Половина того, що студент вивчає на першому курсі чотирирічного технічного курсу, вже застаріє до третього курсу. Зміни відбуваються все швидше. Їхні результати все посилюються. Їхні переваги й недоліки проникають усе глибше. Щомісяця в системі Google здійснюється 31 млрд. пошуків. Лише за 38 років радіо-аудиторія складає 50 млн. осіб. Facebook зробив це за два роки.
Зазвичай вважається, що молодому, несформованому розуму легше пристосовуватися до таких змін. А як пристосуватися тому, хто, подібно до мене, вчився в університеті на початку 60-х років? Як старшому суспільству справлятися з новими технологіями й лишатися динамічним?
Найбільшим випробуванням для всіх нас, молодих і немолодих, наступного року і в невизначеному майбутньому, стануть наслідки інакших змін, які, скоріш за все, не можна буде подолати простим технологічним детермінізмом. Ці зміни визначаються нашим способом життя впродовж двох століть. Якщо невдовзі старші лідери не знайдуть правильної відповіді, то молодші покоління пожнуть бурю — коли-небудь у буквальному сенсі.
Передбачається, що 2009-го буде досягнуто угоди щодо глобального потепління та зміни клімату в рамках Кіотського протоколу. Місцем проведення переговорів стане Копенгаген. Оптимісти вітають відхід адміністрації Буша і припускають, що прихід президента Обами, який, на відміну від свого попередника, не заперечує науку про глобальне потепління, розблокував перспективи укладення угоди. Песимісти зазначають, що зростаючі економічні негаразди в усьому світі використовуються як виправдання пасивності введення обмежень на викиди вуглекислого газу.
Продовження нераціонального використання енергії не пом’якшить прикрих наслідків глобальної економічної кризи. Якщо ми використовуватимемо сьогоднішні проблеми для виправдання нездатності зберегти навколишнє середовище, ми просто накопичимо ще більші — й потенційно катастрофічні — проблеми завтра.
Китай, найбільша з економік, що розвиваються, розуміє це. Чи розуміє це також і Індія — здається мені доволі сумнівним. Китай уже стоїть перед власними екологічними негараздами, як, наприклад, брак води. Китай не хоче, щоб промисловість країни застаріла і стала неконкурентною. Китай працюватиме над досягненням згоди щодо зміни клімату. Під великим питанням лишається те, чи зможе Китай встановити жорсткіші екологічні стандарти на всій території країни.
Для Америки ця проблема також більше стосується внутрішньої політики. Від Америки не надійде суттєва пропозиція щодо вирішення екологічних проблем, доки не буде отримана згода конгресу. Цьогорічним завданням може стати досягнення глобального консенсусу в Копенгагені, який не настільки директивний, але більш ніж надихає, і в який із приходом Обами може також вписатися внутрішній політичний договір Америки.
Однак уся ця крихка дипломатія може зруйнуватися, якщо у відповідь на зростаюче безробіття станеться сплеск торгового протекціонізму, що втягує Америку, Європу та Китай. Саме тоді може відбутися фатальне зіткнення економічних і екологічних питань.
Таким чином, і молоді, й немолоді повинні будуть триматися за свої капелюхи в захоплюючі, та небезпечні роки попереду. Кожен із нас має сподіватися, що перший американський президент інтернет-покоління зможе повести свою власну країну й решту людства у безпечніше і постійно процвітаюче майбутнє.
Кріс ПАТТЕН — колишній комісар ЄС із зовнішніх відносин, голова Британської консервативної партії, був останнім британським губернатором Гонконга. Наразі є почесним ректором Оксфордського університету та членом Британської палати лордів.
