Українські вибори обговорять у Раді ЄС
Рада Європейського Союзу на рівні міністрів закордонних справ наступного тижня розгляне питання, присвячене ситуації в Україні після парламентських виборів. Слухання пройде в рамках сесії 10— 11 квітня в Люксембурзі під президентством федерального міністра закордонних справ Австрії Урсули Плассник. У супровідній записці до цього питання зазначається, що 29 березня ЄС позитивно оцінив попередній звіт ОБСЄ та Міжнародної наглядової місії про те, що вибори були вільними, демократичними та справедливими. ЄС висловив надію на продовження роботи щодо поглиблення партнерства з Україною, побудованого на загальних цінностях.
Брюссель припинив допомогу палестинцям
Єврокомісія тимчасово припинила перерахування прямої фінансової допомоги палестинському уряду, сформованому угрупованням ХАМАС. Представник Єврокомісії Емма Удвін пояснила цей крок тим, що поки ХАМАС не виконав умови, які поставила перед ним світова спільнота. Раніше ЄС погрожував припинити надання фінансової допомоги Палестинській автономії, якщо угропування офіційно не відмовиться від політики насильства і не визнає Ізраїль. За словами представника, наступного тижня відбудеться зустріч міністрів закордонних справ країн Євросоюзу, на якій буде визначено подальші кроки в плані надання фінансової допомоги. Євросоюз є найбільшим фінансовим донором Палестинської автономії, життєдіяльність якої залежить від фінансової допомоги через кордон. З моменту створення Палестинської автономії у 1994 році вона отримує від ЄС та США загалом 1 млрд. доларів на рік.
Польський сейм «самозберігся»
Польський сейм більшістю голосів проголосував проти пропозиції про розпуск, представленої членами фракції правлячої партії «Право і справедливість». «Проти» висловилися 236 депутатів, які входять до партій «Громадянська платформа», «Самооборона», а також до «Ліги польських сімей» та польської Селянської партії. За розпуск парламенту віддали свої голоси 206 представників партії «Право і справедливість» та альянсу «Ліва демократія». Розпуск парламенту був необхідний для призначення дострокових виборів у травні, як того бажали представники правлячої партії.
«Уотергейт» по-латвійськи
У Латвії найбільша права партія правлячої коаліції «Новий Час» — ухвалила рішення залишити правлячу коаліцію. Приводом для цього став ланцюг корупційних скандалів. Спочатку державне Латвійське телебачення опублікувало дані прослуховування розмов латвійських політиків. Прослуховування велося поліцією в рамках розслідування у справі про підкуп при обранні мера Юрмали минулого року. Розшифровка показала, що в переговорах активно брав участь Айнарс Шлесерс, тогочасний міністр сполучень і лідер Першої партії, яка також входить до урядової коаліції. Його провину у підкупі доведено не було. Але «Новий час» добився відставки Шлесерса і вимагає вигнати «християн» із уряду. Відразу після цього проти Крішьяніса Каріньша, міністра економіки, тепер уже від «Нового часу», було порушено кримінальну справу. Приводом стали дані про те, що одна з приватних фірм в обхід норм закону отримала фінансування з європейських фондів, якими завідує саме Мінекономіки.
У США досягнуто компромісу щодо іммігрантів
У сенаті США між республіканцями та демократами досягнуто компромісної угоди щодо нового імміграційного законопроекту. Прийняття закону дозволить нелегальним іммігрантам, які прибули до США п’ять років тому або раніше, залишатися на території країни, якщо вони відповідають кільком вимогам, у числі яких, зокрема, — перевірка минулого іммігранта на предмет кримінальних діянь. Ті, хто живе в США менше п’яти років, але більше двох, зможуть подати клопотання про видачу тимчасової робочої візи, але перед цим їм доведеться залишити країну, а після повернення з них буде знято відбитки пальців. Однак згодом вони користуватимуться пріоритетом при видачі виду на проживання порівняно з тими тимчасовими робітниками, які прибуватимуть до США після них. Однак, новий закон вимагатиме від усіх нелегальних іммігрантів, які знаходяться в Сполучених Штатах менше двох років, повернутися до тих країн, із яких вони прибули.
У Росії вбито ще одного африканця
Низка вбивств темношкірих іноземців у Росії продовжилася в Санкт-Петербурзі, де вчора вранці було застрелено африканського студента. Громадянин Сенегалу Ламзар Самба був членом правозахисної організації, яка допомагає африканським студентам у Росії. У грудні 2005 року група підлітків зарізала в Санкт-Петербурзі студента-африканця, а раніше тут було вбито дев’ятирічну дівчинку-таджичку. Всього в Росії, за даними Московського бюро з прав людини, у 2005 році було зафіксовано 25 убивств на підставі етнічної ненависті. У середньому на рік відбувається 300—400 інцидентів з нападами на цій підставі, а за період з січня по березень було 11 нападів та побиттів. За словами Дезіре Дефо, одного з лідерів організації «Африканська єдність», як міру у відповідь вони збираються підготувати інструкцію з безпеки для всіх африканських студентів, які навчаються у петербурзьких вузах.
