«Чорноморські стайні»
Після отримання достовірної інформації від правоохоронних органів Міністерство закордонних справ України вживе відповідних заходів щодо ситуації, яка склалася навколо маяка на мисі Сарич у Криму. Про це вчора на прес-конференції в Києві заявив перший заступник міністра закордонних справ України Володимир Огризко. На думку В. Огризка, в питанні тимчасового перебування Чорноморського флоту Росії на території України нагромадилося багато проблем, що вимагають невідкладного рішення. «Це такі чорноморські стайні, які вже давно треба було б почистити. Ми накопичуємо кошти для того, щоб таке очищення відбулося. Це станеться обов’язково», — сказав В. Огризко. У листопаді 2002 року Севастопольський апеляційний господарський суд зажадав у Міністерства оборони Росії повернути 18 із 22 об’єктів навігаційно-гідрографічного забезпечення, розташованих у Криму. 25 серпня 2005 року Всеукраїнська громадська організація «Студентське братство» виступила із заявою про те, що російська морська піхота окупувала крайню південну точку України — мис Сарич і захопила маяк. Під час спроби активістів братства потрапити на територію маяка студентів зупинили російські військові. «Студентське братство» вважає такі дії протизаконними, оскільки маяк належить українському підприємству «Держгідрографія», передає Інтерфакс.
П’ять мільйонів за підпис?
Сполучені Штати пропонували сунітам $75 млн. за підпис під проектом конституції Іраку. Про це з посиланням на джерело, близьке до Конституційного комітету (КК) Іраку, повідомляє саудівська газета «Аль-Ватан». Кожен із 15 сунітів — членів комітету мав отримати по $5 млн. Але попри тиск суніти, які вважають, що нинішній проект конституції призведе до розпаду Іраку, не поставили своїх підписів під проектом основного закону. Завізований іншими членами комітету, він був переданий у Національну асамблею (парламент) Іраку. Тепер до нього вже не можна вносити жодних змін, і долю конституції мають вирішити на референдумі 15 жовтня. Якщо дві третини населення трьох із 18-ти провінцій Іраку відкинуть його, то нинішню Нацасамблею повинні розпустити, в країні призначать нові парламентські вибори, а процес створення проекту конституції розпочнеться заново.
Океан кокаїну
Найбільшу за останнє десятиріччя партію кокаїну вилучили в Тихому океані внаслідок спільної операції еквадорських i американських поліцейських. Біля островів Галапагос за допомогою патрульних катерів затримали риболовецьке судно, на борту якого виявили сім тонн кокаїну. Також у результаті операції заарештували вісьмох членів екіпажу судна — всі громадяни Еквадору. За даними американських служб із боротьби з наркотиками, кокаїн незабаром мали завантажити на інший корабель, а потім переправити до США. Приблизна ціна перехопленого товару на чорному ринку — $175 млн. В офіційній заяві йдеться, що затримане судно належало колумбійсько-еквадорському бандитському угрупованню, що купує кораблі для подальшого транспортування наркотиків із Колумбії.
Стінка на стінку
Прес-служба російського молодіжного руху «Наші» заявила про непричетність до масової бійки, яка відбулася в Москві ввечері в понеділок. Група невідомих напала на активістів ліворадикальних рухів біля громадської приймальні ЦК КПРФ і почала бити молодих людей бейсбольними битами. Націонал-більшовики стверджують, що на них напали «Наші». Нападники спробували проникнути до будівлі, де обговорювали акцію «антикапіталізм-2005», але були зупинені нацболами. За даними НБП, троє людей постраждало — пізніше їх доставили до лікарні з черепно-мозковими травмами та переломами. Учасники масової бійки протягом трьох годин перебували в міліції, а потім їх відпустили, повідомили учора Інтерфакс в управлінні інформації та громадських зв’язків столичного ГУВС.
Грузинський телеведучий опинився за ґратами
Палата із кримінальних справ міського суду Тбілісі засудила засновника незалежної грузинської телекомпанії «202», ведучого політичного ток-шоу «Дебати» Шалву Рамішвілі до трьох місяців попереднього ув’язнення. Слідство інкримінує йому здирство на суму $30 тис. і шантаж депутата парламенту Грузії від правлячої партії «Єдиний національний рух» Коби Бекаурі. До аналогічного строку попереднього ув’язнення засуджений також співробітник «202» Давид Кохреїдзе. Рамішвілі своєї провини не визнав. На засіданні суду він заявив, що, навпаки, Бекаурі протягом останніх трьох місяців систематично турбував його, його друзів, колег і близьких погрозами та шантажем, щоб телекомпанія не пустила в ефір компрометуючий депутата матеріал. За словами Рамішвілі, він погодився взяти в Бекаурі $30 тис., щоб згодом ознайомити глядачів із додатковим «компроматом» на депутата. Із цією метою, заявив Рамішвілі, він і його колега зняли сюжет із передачею грошей. Нагадаємо, що відповідну зйомку прихованою камерою зробило також МВС Грузії, і шеф телекомпанії був затриманий на факті отримання хабара.
Білорусь бореться з «експортерами революції»
У Білорусі активісти грузинської молодіжної організації «Кмара» Георгій Канделакі та Лука Цуладзе засуджені на 15 діб адміністративного арешту за дрібне хуліганство. Як повідомляють білоруські ЗМІ, таке рішення виніс суд Московського району Мінська за те, що громадяни Грузії нібито влаштували бійку з сусідами по камері під час перебування в спецприйомнику-розподільнику ГУВС Мінського міськвиконкому. Нагадаємо, активісти «Кмари» були затримані в Мінську 24 серпня. Білоруська влада обвинувачує їх у зв’язках з місцевою опозицією. Було ухвалене рішення про їх депортацію, яка, однак, була відкладена.
Розбіжності в ООН
Представники 33 країн в умовах великих розбіжностей розпочали в Нью-Йорку переговори про реформу ООН. Ця група дипломатів і експертів повинна виробити заключний документ всесвітньої зустрічі лідерів, що відбудеться 14—16 вересня. Найзапеклішу полеміку викликають сім пунктів проекту цього документа обсягом 38 сторінок, причому особливо два з них — визначення тероризму та створення Комісії зі зміцнення миру. Учасникам переговорів поки що не вдається й узгодити думки щодо таких важливих глобальних проблем, як роззброєння та нерозповсюдження зброї масового знищення, забезпечення прав людини, відповідальність у захисті народів, яким загрожує геноцид, адміністративна реформа ООН і економічний розвиток. Розбіжності проявляються насамперед між представниками промислово розвинених країн і країн, які розвиваються.
