Одеську оперу буде відреставровано. Але пізніше
Мерія Одеси виділила з міського бюджету п’ять мільйонів гривень на виконання невідкладних ремонтно-реставраційних робіт у Академічному театрі опери та балету. Про це повідомив заступник начальника обласного управління нерухомих об’єктів культурної спадщини Іван Волощук. За його словами, «кошти призначено, зокрема, на ремонт покрівлі, реставрацію котельної та протипожежної завіси». Разом з тим, додав Волощук, для завершення всього комплексу ремонтно-реставраційних робіт необхідно 76 мільйонів гривень. Зараз, через брак коштів, реставрацію будівлі театру припинено, повідомляють «Подробиці». Перший театр опери і балету в Одесі було відкрито 1809 року, але 1873-го будівля театру згоріла. 1887 року побудовано нинішній будинок (автори проекту — австрійські архітектори Фельнер і Гельмер). Архітектура театру поєднує риси ренесансу та бароко. Будівля вважається одним із найкрасивіших у світі театрів і має історичну та архітектурну цінність.
П’ять історій про війну
Документальний фільм «Під вогнем», у якому розповідається про харків’янок, які пережили Другу світову війну, отримав «Премію за інновації в мистецтві і культурі-2005» від Міжнародної організації міст-побратимів США. Інформація про це надійшла до міської ради від Комітету побратимства «Цинциннаті—Харків», передає офіційний сайт харківського міськвиконкому. Продюсер фільму Ноель Деннер і його директор Сергій Лінков їздили до Харкова 2002 року, щоб узяти інтерв’ю у ветеранів, які відчули реалії війни й те, як бути жінкою на фронті. Виробництво картини було завершене 2004 року і її було показано на WCET-TV перед американським національним святом Дня ветеранів. На відміну від інших документальних фільмів, «Під вогнем» розповідає про реальні історії, що відбувалися на війні. У ньому жінки-ветерани, яким зараз по 80 років, розповідають про жахи війни і свої героїчні подвиги. Вони згадують не лише про бойові операції, а й про їхні взаємовідносини з чоловіками, смішні та сумні ситуації, про те, як вони приносили в жертву свою молодість і здоров’я, щоб наблизити перемогу.
Леннонські раритети
У Ліверпулі відкрилася нова експозиція, присвячена легендарному «бітлу» Джону Леннону. Виставка розмістилася в будинку на Менлав Авеню, де знаменитий музикант провів дитячі роки свого життя. Укладачем експозиції виступила вдова Леннона Йоко Оно. Головними критеріями при доборі експонатів стали їх «не заїждженість» і оригінальність, а також тематична відповідність. Так, як один із раритетів виставлено перший паспорт молодого Леннона, іншим дивовижним відкриттям для відвідувачів може стати гіпсовий зліпок молочних зубів майбутнього героя покоління, а також його дитячі малюнки, повідомляє «Музик. com». 2005 р. минає 65 років вiд дня народження Джона Леннона і одночасно 25 років вiд дня його смерті.
Знайдено «Знак світу»
В Алтайському краї лісник виявив камінь із висіченим на ньому «Знаком світу», можливо, виконаним Миколою Реріхом під час його мандрівки до Монголії через Алтай, повідомляє Інтерфакс. «Знак світу» — це три кола одного діаметра, два з яких розташовано в ряд, а третє — над ними. Верхнє коло асоціюють із «третім оком» містичних учень. Знайдений біля села Макар’євка Алтайського краю знак вписано в коло діаметром близько 60 сантиметрів. Філософ і митець Микола Реріх надавав великого значення універсальності цього знака, який зустрічається в багатьох культурах. Він хотів, щоб цей простий символ було нанесено на «Прапор світу». Під ним повинні були перебувати всі культурні установи планети. 1930 року він писав: «Цей Прапор, як Вартовий Світу, нагадає про необхідність каталогування всіх культурних скарбів світу». Микола Реріх здійснив поїздку на Алтай влітку 1926 року. Тоді цей край був ще мало дослідженим, і Реріх заручився підтримкою Луначарського та Чичеріна, які обіцяли йому допомогу в спорядженні експедиції. У серпні того ж року група Реріха виїхала до Монголії. З Монголії шлях експедиції лежав у Гімалаї та Тибет. Одна з книг Реріха про цю мандрівку так і називалася: «Алтай — Гімалаї».
Третій сервіз — за 300 років
Знайдений п’ять років тому під час розкопок у Помпеях срібний сервіз відреставровано і готується до виставки в Національному археологічному музеї Неаполя. Фахівцям вдалося вийняти з купи вулканічних відкладень двадцять предметів і відновити їхній вигляд, повідомляє BBC. Це — одна з найважливіших знахідок у Помпеях за останні 70 років. Вона дає ясне уявлення про рівень ювелірної майстерності та художні смаки заможних римлян кінця I століття нашої ери. Відновлений реставраторами сервіз складається з кількох посудин для вина, підносів, тарілок. Срібні сервізи знаходили за трьохсотрічну історію розкопок у Помпеях всього тричі. Один із цих наборів зберiгається в Луврі, інший — у Неаполі. Третій, щойно відреставрований, також експонуватиметься в Неаполі.
