Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЩОДЕННИК

17 лютого, 2005 - 00:00

17 лютого

Їх двоє. Обоє — різні, хоча завжди неподільні. Звиклася з їхніми перевагами й недоліками. Те, що менше, — боязке, поблажливе, беззахисне, завжди намагається допомогти, догодити. Іноді мені ж на шкоду. Те, що велике, — бундючне, гонорове, ображається на дрібниці, аби довести свою вагу та велич. Збираю їх докупи, замиряю, йдемо разом далі, не розмінюючись на дрібниці й образи, не танучи від похвал і підлабузницьких натяків. Отак і вживаються в одній людині «я» — маленьке і «я» — велике.

Віра ЗАГОРОДНЯ, Канів
Газета: