Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Портфель», якого не шкода?

Чи стане культура стратегічною галуззю?
27 січня, 2005 - 00:00

Про те, що давно потрібно реформувати Міністерство культури та мистецтв, говорять давно. Є різні варіанти й рецепти. Чи потрібно міняти структуру та кадри? Які повинні бути пріоритети та цілі? Особливо актуально ці питання постають сьогодні, коли формується новий уряд. Бо відповідь на них не в останню чергу залежить від особистості нового міністра культури. Щодо цієї посади, то найчастіше згадують прізвища Леся Танюка, Василя Вовкуна, Оксани Білозір, Івана Гаврилюка та... Михайла Поплавського.

Наприклад, один iз високих посадовців міністерства у приватній розмові з кореспондентом «Дня» підкреслив, що зміни в їхньому відомстві обов’язково будуть, але наскільки глобально нова влада проведе реформу — це покаже найближчий час. На думку мінкультівця, посада міністра культури дуже важлива, але «один у полі не воїн» і йому знадобиться високопрофесійна команда фахівців. Проектів реформ є чимало. Щодо персоналій, то всі претенденти мають високі шанси. Особливо співрозмовнику імпонує народний депутат, голова Спілки театральних діячів Лесь Танюк. З одного боку, Лесь Степанович — людина творча (режисер, письменник), а з другого — політик, який знає про проблеми культури дуже добре. Танюк — прагматик і зможе розв’язувати проблеми найкраще.

Ім’я Оксани Білозір як претендента на крісло міністра культури активно мусується після помаранчевої революції. Енергія у співачки і депутата ВР є величезна. Але судячи з того, що перевагу пані Оксана надає міжнародним питанням, то на посаду міністра культури може піти тільки якщо її про це особисто попросить Віктор Ющенко. З Президентом у неї прекрасні стосунки. Вони з однієї команди, однодумці, друзі й куми (Білозір — хрещена мати дітей Віктора Андрійовича).

Про свої амбіції давно й відкрито говорить «співаючий ректор» Михайло Поплавський, але в нього менше шансів, ніж у кіноактора, депутата Івана Гаврилюка. Щодо режисера Василя Вовкуна, то він людина творча й не дуже любить сидіти в кабінетах. Втім, може виникнути й зовсім нове ім’я, і саме той «містер Х» стане міністром культури.

«Ще недавно Мінкульт просто займався розподілом грошових потоків: кому та скільки дати, а потрібно займатися культурною політикою держави, стратегічними питаннями культури й мистецтва, — сказав Олександр Биструшкін, начальник Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації. — Останні 1,5 року ситуація трохи поліпшилась, коли разом з Верховною Радою були підготовлені, а депутатами прийняті закони (про кінематограф, бібліотечну справу та інші). Я вважаю, треба тісніше Міністерству культури співпрацювати із законодавцями. Поки у нас величезна проблема в тому, що немає чіткої лінії та законодавчої бази в культурній політиці. Саме ці питання є позачерговими та найважливішими.

На мій погляд, потрібні зрушення: не тільки у структурі міністерства, а й у кадровій політиці. Наприклад, у деяких країнах міністерства культури та туризму об’єднані, й такі структури дають величезний плюс усій державі. З’являється ширше коло цікавих проектів, цілий спектр програм, який принесе користь як закладам культури та мистецтв, так і туристичним фірмам.

А що ж до прогнозів, то це справа невдячна, тому не буду називати персоналій, хто очолить Мінкульт. Скажу одне — це повинен бути професіонал і патріот, людина чесна й порядна. Той, хто стане міністром, повинен відразу приступити до справи. Питань, дуже невідкладних, накопилося чимало, й часу розкачуватися та роздивлятися, входити в суть справи нема. Саме тому це повинен бути професіонал найвищого рівня, який знає, що робити та як найшвидше зрушитися вперед».

«У нас багато люблять балакати, як опікуються культурою, але насправді зрушень досі не було, — вважає композитор Микола Мозговий. — Я сподіваюся, що нова влада не піде шляхом своїх попередників і дійсно почнеться нова хвиля розвитку культури. Дуже важливо, щоб сталися кардинальні зміни. Нам потрібно відродити духовність держави, й починати треба цю справу ще з дитячих садків, школи. Наприклад, зараз нема такого предмету, як «спів». Його замінили «культурологією». Назва гарна, а на практиці — один пшик.

Проблем на ниві культури чимало, і їх давно пора вирішувати. Головне, щоб знову культура не лишалася на узбіччі та не фінансувалася за залишковим принципом. Я вважаю, що зрушення вперед може зробити нова команда та треба робити ставку на молодих, не заангажованих людей. Поки ж я бачу всі знайомі, старі обличчя. Хто режисирував концерт у палаці «Україна»? Василь Вовкун. У мене склалося враження, що та програма була зроблена ним за старими лекалами. Я не вважаю її цікавою ні за репертуаром, ні за складом артистів і колективів, а також тим, наскільки гарно виконувалися твори. Якщо аналізувати побачене, то урядові концерти навіть часів Бориса Шарварка були ефектніші. Але я не здивуюсь, якщо саме пан Вовкун стане новим міністром культури».

Міністерське крісло для актора та художнього керівника Театру ім. І. Франка Богдана Ступки не новина, а вже колишній етап у біографії. Ще за часів прем’єрства В. Ющенка, актор побував високим чиновником. Про той час актор згадує, як про гарну школу життя. Він тільки шкодує, що не всі плани зумів реалізувати. Але нині, за словами Богдана Сильвестровича, себе на посаді міністра культури не бачить. На його думку «мінкультівське крісло може зайняти Василь Вовкун або Михайло Поплавський, бо щось дуже часто вони «світяться» зараз на екрані». На жаль, ми не змогли додзвонитися до Михайла Поплавського, щоб поцікавитися, чи готовий він змінити депутатське крісло на міністерське. Тож розслідування триває.

«У нас, як тільки приходить новий керівник, відразу починає з «реформ», — підкреслив Іван Гаврилюк, кіноактор і народний депутат, один iз кандидатів на пост міністра культури. — Треба ставити питання інакше: є чи немає в нас культури? Судячи з великих проектів, які підтримувало колишнє керівництво міністерства, у нас існують чималі проблеми в галузі розвитку та підтримки національної культури. Сьогодні «маскульт ім. Поплавського» заполонив усе. А це ненормальна ситуація. Фактично завмерло кіновиробництво. Урядовці забули, що кіно — високе мистецтво й тонкий інструмент ідеології. Треба відроджувати кращі традиції українського мистецтва в різних галузях. Бо без високої культури не буде могутньої держави».

Коли «День» запитав у Івана Ярославовича, чи буде він міністром, Гаврилюк засміявся і сказав, що це плітки. «Мені Президент В. Ющенко не пропонував цю посаду. Але якби мене спитали, хто б міг стати керманичем Мінкульту, то це — Оксана Білозір».

Тетяна ПОЛІЩУК, «День»
Газета: